Читати книгу - "Кандід"

з Римом (105–101 до Р. X.), які закінчилися перемогою римського полководця Марія. Потрапив у полон і був страчений римлянами.

323

Аріовіст (І ст. до Р. X.) — вождь германського племені свевов. Здобувши бл. 61 р. до Р. X. перемогу над галльським племенем едуїв, зробив спробу закріпитися в Галлії. Бл. 58 р. до Р. X. армію Аріовіста розгромили легіони Цезаря. Сам він, утікаючи, загинув.

324

Цезар Гай Юлій (100 — 44 до Р. X.) — державний і політичний діяч Стародавнього Риму, полководець, письменник. Убитий внаслідок змови, очоленої Кассієм і Брутом, які прагнули відновити в Римі республіку.

325

Помпей Гней (106 — 48 до Р. X.) — римський полководець і політичний діяч. Воював проти Цезаря, зазнав поразки. Утік до Єгипту, де його вбили тамтешні правителі, сподіваючись таким чином заслужити подяку Цезаря.

326

Нерон Клавдій Цезар (37–68) — римський імператор з 54 р. з династії Юліїв-Клавдіїв. Відзначався неймовірною підступністю і жорстокістю. Покінчив життя самогубством.

327

Оттон — римський імператор (правив у 69 р.). Вчинив самогубство.

328

Вітеллій — римський імператор (правив у 69 р.). Загинув від рук повсталого народу.

329

Доміціан — римський імператор, який правив з 89 до 96 р. н. є. Загинув від руки свого домоправителя.

330

Річард II Англійський (1377–1400) — англійський король, скинутий з престолу його братом Генріхом (король Генріх IV). Парламент засудив його на вічне вигнання. Вбитий після невдалого повстання його прихильників.

331

Едуард II — король Англії (1307–1327). Внаслідок змови, яку очолила його дружина Ізабелла, був позбавлений трону, ув'язнений у замку Берклі й там убитий.

332

Генріх VI (1421–1471) — англійський король, став жертвою прихильників династії Йорків.

333

Річард III — англійський король (1483–1485), загинув у битві з Генріхом Тюдором, іншим претендентом на англійський трон.

334

Марія Стюарт (1542–1587) — шотландська королева, як правнучка англійського короля Генріха VII претендувала на англійський трон. Королева Англії. Єлизавета ув'язнила її, а згодом стратила, звинувативши в католицьких змовах.

335

Карл І (1600–1649) — король Англії з 1625 р з династії Стюартів. Був усунений від влади під час Англійської буржуазної революції XVII ст. і страчений.

336

Три французькі королі — Генріх II (1547–1559), Генріх III (1574–1589), Генріх IV (1589–1610)

337

Імператор Генріх IV(1050–1106) — німецький король з 1056 р., імператор Священної Римської імперії з 1084 р. Прагнув зміцнити владу імператора. Зазнав поразки в боротьбі проти Папи Григорія VII. В кінці життя відлучений Папою від церкви, його тіло залишалося непохованим упродовж п'яти років.

338

Ut operaretur еит (лат.) — щоб і він працював — Цитата з Біблії (Буття, II, 15)

339

Перше видання повісті побачило світ 1767 р. у Женеві, хоча місцем видання був Утрехт. Як і деякі інші свої повісті, Вольтер повість «Простак» своїм іменем не підписав, вказавши прізвище письменника-плебея, колишнього ченця Анрі Дюлорана (1718–1783), автора антиклерикальних поем, романів та нарисів, зокрема роману «Кумусь Матьє, або Зрадливості людського розуму» (1766). Під іменем Дюлорана повість того ж року перевидали в Парижі з назвою «Гурон, або Простак», і вона мала великий успіх 1767 р. Тоді ж офіційну заборону на повість наклала церковна цензура.

340

ПанотецьКеснель — отець Кеснель Паск'є (1634–1719), французький богослов, один з найвидатніших теоретиків янсенізму

341

Святий Дунстан (925–988) — архієпископ Кентерберійський, зарахований до сану святих.

342

Сен-Мало — французький порт на узбережжі Бретані

343

СвятийАвґустин (354–430) — християнський теолог і церковний діяч, родоначальник християнської філософи, історії, видатний представник західної патристики

344

Рабле — Франсуа Рабле (1495–1553) — французький письменник зрілого Відродження, ідеолог так званої «гуманістичної інтелігенції», яка опиралася на ідею абсолютної «освітньої» монархії 1532 р. з'являється його відомий роман «Гаргантюа», продовженням якого був «Пантагрюель». У цих романах стріли своєї сатири Рабле скеровує проти схоластичного виховання, правничої системи, надуживання в судах тощо. Політичний ідеал Рабле — «мудрий освічений гуманіст» — король Пантагрюель.

345

…до Ренської бухти — річка Ренс у Франції, впадає до Ла-Маншу.

346

Барбадська горілка — антильська горілка.

347

Гуронець — індіанець Північної Америки, гуронці заселяли Канаду до появи там французів.

348

Болінгброк (1678–1751) — англійський міністр, філософ-деіст, приятель Вольтера.

349

«Nihil admirare» (лат.) — «нічому не дивуватися» — вислів римського поета Горація.

350

Після скасування Нантського едикту багато французьких протестантів (гугенотів) покинули країну.

351

Усі ці слова справді гуронські. (Прим, авт.)

352

Превелебний панотець Саґар Теодат — католицький місіонер, який проповідував християнство серед гуронців, автор книги «Мандрівка країною гуронців» (1632) та словника гуронської мови.

353

Натяк на Вавилонську вежу і Вавилонське стовпотворіння (Буття, XI, 1–9)

354

Альґонкієць — представник групи індіанських племен Північної Америки, яка сусідить із ірокезами

355

Вольтер сприймав Англію як країну свободи, релігійної толерантності, англійські порядки протиставляв французьким («Філософські листи», 1734)

356

Вислів Шекспіра з трагедії «Гамлет»

357

Трактування Гуроном творчості Рабле і Шекспіра багато в чому схоже на Вольтерове. Називаючи Рабле «п'яним філософом», а Шекспіра «п'яним дикуном», Вольтер не заперечував їхньої письменницької майстерності.

358

Плюмпудинг — запіканка з борошна або інших круп з різними приправами, солодощами й фруктами тощо.

359

На той час Ямайка, а також Віргінія, земля в Північній Америці, були англійськими колоніями

360

Біблійні персонажі, в їхніх руках була доля Христа.

361

Закон благодаті, милосердя і любові до ближнього — закон Нового Заповіту, закон жорстокості — строгий закон Старого Заповіту.

362

Святий Яків-менший — один із дванадцяти апостолів Христа, за переказами, навернув до християнства іспанців

363

Оглашенний — новонавернений, який готувався до обряду хрещення.

364

Ефіопську царицю Кандасію навернув до християнства її євнух Юда, який охрестився під час відвідин Єрусалима.

365

Дванадцять див — дванадцять подвигів, які здійснив грецький герой Геракл, перебуваючи на службі у царя Єврисфея

366

Закон умовний — тобто закон «писаний», громадянський і релігійний, на відміну від «законів природних» Під природним законом Вольтер розумів моральне почуття, закладене в самій людській природі

367

Евріт, цар Ехалійський — Грецький цар Евріт обіцяв віддати у дружини Гераклові