Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Об’єктом цього правопорушення є встановлений порядок охорони електричних мереж.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні Правил охорони електричних мереж, затверджених Кабінетом Міністрів України постановою від 04.03.1997 р. № 209. Зазначені Правила запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи підприємств, установ та організацій всіх форм власності, до компетенції яких належить організація виконання робіт, що спричинили або могли спричинити пошкодження електричних мереж.

[Статтю 100 виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Пуск газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження або недотримання встановленого режиму споживання газу, або споживання газу в обхід приладів обліку, або самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою -

тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Абзац другий статті 101 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 760- V від 16.03.2007 р.]

[У статтю 101 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 101 внесено зміни згідно із Законом України № 2550-ІІІ від 21.06.2001 p.]

Об’єктом цього правопорушення є встановлений порядок забезпечення галузей національної економіки природним газом.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні двох видів діянь. По-перше, це порушення встановленого порядку пуску газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств, яке здійснюється за відсутності дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження. По-друге, це порушення встановленого режиму споживання газу, споживання газу в обхід приладів обліку та самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою. У першому випадку настає виключно адміністративна відповідальність посадових осіб газовикористовуючої організації за порушення порядку пуску газу на газовикористовуюче обладнання. У другому випадку має місце поєднання адміністративної відповідальності посадових осіб організації-газоспоживача та договірної майнової відповідальності цієї організації за порушення вимог договору з газопостачальником.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Суб’єктами правопорушення може бути лише визначене коло посадових осіб: керівники, заступники керівників, головні енергетики (головні механіки), начальники цехів, та служб підприємств, установ та організацій.

Недотримання вимог щодо обов’язкового проведення державної експертизи об’єктів з енергозбереження -

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичних осіб - власників об’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[В абзац другий частини першої статті 101-1 внесено зміни згідно із Законом України № 760-V від 16.03.2007p.]

Недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[В абзац другий частими другої статті 101-1 внесемо зміни згідно із Законом України № 760-V від 16.03.2007p.]

[Кодекс доповнено статтею 101-1 згідно із Законом України № 2550-ІІІ від 21.06.2001 p.]

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян закріплені Законом України «Про енергозбереження», Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 786, Положенням про державну експертизу з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. № 1094, Основними положенням з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 № 112. До того ж під енергозбереженням розуміється діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

Об’єктом цього правопорушення є встановлений порядок проведення державної експертизи об’єктів з енергозбереження та нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Експертиза об’єктів з енергозбереження - це система заходів щодо встановлення відповідності законодавству з питань енергозбереження, стандартам, нормам і нормативам енергозбереження виробничої діяльності підприємств, установ і організацій, проектів схем розвитку та розміщення продуктивних сил, проектів розвитку галузей суспільного виробництва, територіальних схем енергозабезпечення, інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, документації на створення та придбання нової енергоємної техніки, технології та матеріалів, енерготехнологічної частини техніко-економічних обґрунтувань і проектів будівництва нових