read-books.club » Сучасна проза » Комедії 📚 - Українською

Читати книгу - "Комедії"

91
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Комедії" автора Жан Батист Мольєр. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 105 106 107 ... 121
Перейти на сторінку:
кохаю…

Скажи мені «так», — молю я, благаю!..

Якщо, жорстока, ти вимовиш «ні»,

Смерть заподієш миттю мені…

ЯВА 2

Полішинель; стара жінка виглядає з вікна і, щоб посміятися з Полішинеля, відповідає йому.

Стара жінка (співає).

Ви — хитруни, що очами брехливими,

Благанням облудним,

Словами фальшивими

Сплітають оману…

Ах! Я слухать вас більше не стану…

Я з досвіду знаю —

Мужчини зрадливі,

І всі ви нечесні,

І всі ви брехливі…

Яка ж бо безумна ота, що вам вірить!

Ці погляди ласі

Мене не турбують,

Зітхання пекучі

Мене не хвилюють

І більш не запалять —

Я в тім присягаюсь!

Коханцю нікчемний,

Тужіння таємне

Мене не бере!..

Маю серце вільне,

Що з тебе сміється,

Повір цим словам!

Я з досвіду знаю —

Мужчини зрадливі,

І всі ви нечесні,

І всі ви брехливі…

Яка ж бо безумна ота, що вам вірить!

ЯВА 3

Полішинель, скрипалі за сценою.

Скрипки починають грати.

Полішинель. Якась зухвала музика перебиває мені спів!

Скрипки грають.

Цитьте! Гей ви, скрипки, замовкніть! Не заважайте ієні побиватися за моєю жорстокою коханою!

Скрипки грають.

Замовкніть, кажу ж вам! Я хочу співати.

Скрипки грають.

Цитьте!

Скрипки грають.

Ой, пропаду!

Скрипки грають.

Ох!

Скрипки грають.

Ви що, глузуєте з мене?

Скрипки грають.

Ах! Ну й гармидер!

Скрипки грають.

А нехай вас чорти візьмуть!

Скрипки грають.

Ух, який же я розлютований!

Скрипки грають.

Ви не замовкнете?.. Ах! Хвала богові!

Скрипки грають.

Ви знову?

Скринки грають.

А бодай ви запались!

Скрипки грають.

Яка безглузда музика!

Скрипки грають.

(Співає, перекривляючи скрипки).

Ла, ла, ла, ла ла ла!..

Скрипки грають.

Ла, ла, ла, ла, ла, ла…

Скрипки грають.

Ла, ла, ла, ла, ла, ла…

Скрипки грають.

Ла, ла, ла, ла, ла, ла…

Скрипки грають.

Ла, ла, ла, ла, ла, ла…

Скрипки грають.

Їй-право, не так уже й погано, чудовий дивертисмент! Грайте, грайте, добродії скрипалі, — ви мене приємно розважаєте.

Скрипки замовкають.

Ну, грайте ж далі, будьте ласкаві!

ЯВА 4

Полішинель сам.

Полішинель. Це найкращий спосіб примусити їх замовкнути. Музики звикли робити не. те, чого від них бажають. Ну, тепер моя черга. Перед співом конче потрібна невеличка прелюдія; заграю щось, щоб знайти відповідний тон. (Бере лютню і вдає, ніби грає на ній, імітуючи губами та язиком звуки цього інструмента). План, план, план, плін, плін, плін. Ай, ну та й погода ж! Ніяк не настроїш лютні! Плін, плін, плін. Плін, таи, план. Плін, план, Дуже відходять струни в таку негоду. Плін, плін. Я чую гамір. Приставлю-но я краще лютню до дверей.

ЯВА 5

Полішинель; поліцаї збігаються на гамір.

Поліцай (співає). Хто йде? Хто йде?

Полішинель (нишком). Що за чортовиння? Чи тепер така мода — розмовляти під музику?

Поліцай. Хто йде? Хто йде? Хто йде?

Полішинель (злякано). Я, я, я.

Поліцай. Хто йде? Хто йде — я питаю.

Полішинель. Та я ж бо, я — відповідаю.

Поліцай. Хто ж ти такий? Хто ж ти такий?

Полішинель. Я, я, я, я, я, я!

Поліцай.

А як же звуть. А як же звуть?

Кажи відразу ти!

Полішинель (удаючи дуже сміливого).

А звуть мене «Іди під три чорти!»

Поліцай.

До мене всі! Мерщій, хлоп’ята!

Беріть негідника — зухвалий він до ката!

ПЕРШИЙ ВИХІД БАЛЕТУ

З'являються вартові і починають у темряві ловити Полішинеля. Скрипалі грають, танцюристи танцюють.

Полішинель.

Хто йде?

Музика й танці.

Що тут за гамір чую?

Музика й танці..

До мене, мої слуги!

Музика й танці.

Ми їх почастуєм!..

Музика й танці,

Їм смерть!

Музика й танці.

Нікому не спущу!

Музика й танці.

Усіх на гамуз потрощу!

Музика й танці.

Гей, Баск, Шампань, Пуатвен, Пікар, Бретон!

Музика й танці.

Подайте-но мій мушкетон…

Музика й танці.

(Удаючи, ніби стріляє з пістолета).

Пу!

Всі падають, а потім розбігаються.

ЯВА 6

Полішинель сам.

Полішинель. Ха-ха-ха-ха! Та й налякав же я їх з біса! Ото дурні: бояться мене, коли я сам їх боюся! їй-право, тільки спритністю й проб’єшся в цьому світі! Не вдав би я з себе вельможного й хороброго пана — вони б мене обов’язково схопили. Ха-ха-ха!

Поліцаї наближаються і, почувши його слова, хапають його за комір.

Музика й танці.

ЯВА 7

Полішинель, поліцаї, що співають.

Поліцаї (хапаючи Полішинеля).

Ось він! Сюди! Сюди, хлоп’ята!

Мерщій!.. Отак!.. Вогню давай!

Вся варта збігається з ліхтарями.

ЯВА 8

Полішинель, поліцаї, що співають і танцюють.

Поліцаї.

Ага, впіймавсь!.. Тяжкий до ката!

Іч ти негідник! Іч шахрай!

Мерзотник, злодій, шибеник, паскуда,

Брехун, невіглас, ледар ти, Іуда!

Дурить насмілився ти нас?

Полішинель.

Я був під чаркою якраз.

Поліцаї.

Ні-ні, не вірте ви йому!..

Пропишемо тобі науку!

В тюрму його! Мерщій в тюрму!

Полішинель.

Ой паночку! Пустіть-но руку!

Пани-брати, та я ж не злодій…

Поліцаї.

В тюрму!

Полішинель. Та я ж тутешній громадянин…

Поліцаї. В тюрму!

Полішинель. Що ж я зробив?

Поліцаї. В тюрму його! Мерщій в тюрму!

Полішинель. Пани-брати, пустіть мене!

Поліцаї. Ні.

Полішинель. Благаю вас!

Поліцаї. Ні.

Полішинель. Ну ж бо!

Поліцаї. Ні.

Полішинель. Змилуйтесь!

Поліцаї. Ні-ні!

Полішинель. Панове!

Поліцаї. Ні-ні-ні!

Полішинель. Будьте такі ласкаві!

Поліцаї. Ні-ні!

Полішинель. Згляньтесь на мене!

Поліцаї. Ні-ні!

Полішинель. Бога ради!

Поліцаї. Ні-ні!

Полішинель. Майте ласку!

Поліцаї.

Ні-ні, не вірте ви йому!..

Пропишемо тобі науку!

В тюрму його! Мерщій в тюрму!

Полішинель. Ах, панове, та невже ж ніщо не може зворушити ваші серця?

Поліцаї.

О, нас неважко зворушити, —

Ми добрі! Якщо хочете на волю,

Нам на горілку дайте шість пістолів,

Та й ми не будем тут баритись.

Полішинель. На жаль, панове, запевняю вас, я не маю жодного су в кишені.

Поліцаї.

Де ж гроші дів?.. Без зайвих слів

Тож вибирай, хоч нам і жалко,

Чи три десятки стусанів,

А чи дванадцять порцій палки!

Полішинель. Коли це конче потрібно й без цього не можна обійтися, то я вибираю стусани.

Поліцаї.

Ну, готуйся ж, не кричи,

Та уважненько лічи!

ДРУГИЙ

1 ... 105 106 107 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Комедії», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Комедії» жанру - Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Комедії"