Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

2 Твоя душа — немов гірське русло, Де наносне й сухе лежить каміння; Вода спливла, не чути клекотіння, Все вмерло, відшуміло, відгуло. Ні, це не ти співаєш, як було, — Тебе снага пісенна і весіння Покинула — це тільки шелестіння, Це шарудить надламане стебло. Це легіт, що блукає в буреломі, А як потоком злива зашумить І зворухнуться брили нерухомі, Повіриш, нерозумний, тую ж мить, Що ти співаєш в гомоні та громі, — А то листок зів'ялий шелестить. 3  О, не дури себе, що день зажури пройде й нахлине злива почуттів… Так, буде повінь, та за кілька днів ти не одміниш власної натури. Ти сподівався розбивати мури тюрми своєї під натхненний спів — та краще, якби ти закаменів, кулак у небо втиснувши похмуре. Безмовний лебідь; аж як смерть прийде, співає він, щоб видихнути душу; його натхнення — то з життям розлука. Так і тобі натхнення молоде, з єства твого забравши силу дужу, дасть гіркота твоя, смертельна мука. 19 Як міг я осягнути власний дар, свого таланту сховану напругу, коли був сам-один, а всю округу займали зграї й гніздища гагар? Я мріяв про орлиних крил потугу, про лет високий, смілий — аж до хмар, та тюпав стежкою, обходив яр, не перегнавши й гуску недолугу. Де більше простору мені добуть? Як виявити крил своїх могуть? Що надих мій? То мильна булька й годі. Поезія — гра образів і слів, Фігурок жменя. Не в моїй природі їх розкладати, як закон велів. Інгер Гагеруп
СМЕРТЬ РОЗПОВІДАЄ ПРО СВІЙ ПЛАН ЩОДО ВЕНЕЦІЇ Якщо хочеш мене зустріти, до Венеції ти приїдь, я — візнича на гарній гондолі, що завжди вільна стоїть. Я ходжу невидима сходами та мостами за англійськими дамами й данськими оптовиками. Під Палацом Дожів, де світло зелене, як мідь, згасає в зловіснім і незглибнім проваллі, я зоряними ночами упродовж століть під водою тихесенько обціловую палі. Мовчки й терпляче жду своєї пори, коли накриватиме хвиля куполи та балкони, ах, злетять голуби понад морем, як бездомні вітри, надаремне чекаючи, що озвуться дзвони з веж колихливих, що їх видно буде згори, — місто з майданом Сан-Марко затоне.