read-books.club » Фантастика » Марсіянин 📚 - Українською

Читати книгу - "Марсіянин"

219
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Марсіянин" автора Енді Вір. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 102 103 104 ... 121
Перейти на сторінку:
на даху причепа та 8 на полицях, що я встановив на боках обох транспортів.)

Я пробував перекинути ровера, але не стачило сили. Треба знайти якийсь важіль. Окрім того, що він лежить на боці, я не бачу жодних серйозних проблем.

Ну, це не правда. Буксирувальна клямра просто роздовбана. Половину її просто вирвало. На щастя, причеп теж маю таку клямру, то ж у мене є запасна.

Ситуація з причепом лячна. Він лежить догори дригом на своєму надувному даху. Не знаю, котрий із богів пожалів мене і не дозволив тій кулі луснути, але дякую йому за це. Перша справа, яку я маю зробити, - це перекинути причеп. Що довше він тиснутиме на кулю - то більша імовірність, що він таки лусне.

Поки я був назовні, я зібрав 26 сонячних стільників, які були не під ровером, та влаштував їх підзаряджати батареї. Чому час втрачати?

Отже зараз переді мною кілька проблем: спершу треба вирівняти причеп. Чи принаймні прибрати вагу з надувної кулі. Далі я маю вирівняти ровера. Нарешті, я маю замінити буксирувальну клямру ровера знятою з причепа.

Також, треба написати повідомлення для НАСА. Вони мабуть переймаються.



Майнді вголос прочитала код Морзе: “Перекинувся. Наразі ремонтуюсь.”

- Що? Це все? - спитав Венкат через телефон.

- Це все, що він сказав, - відповіла вона, притискаючи до вуха телефон плечем і друкуючи е-лист до списку зацікавлених сторін.

- Лише три слова? Нічого про його фізичний стан? Його обладнання? Його запаси?

- ВИ мене розкусили, - сказала вона. - Він лишив детальний звіт про становище. Я просто вирішила збрехати Вам без причини.

- Дотепно, - сказав Венкат. - Продовжуй бути нахабою з людиною на сім щаблів вище тебе у компанії. Побачиш у що це для тебе обернеться.

- О ні, - сказала Майнді. - Я можу втратити свою роботу міжпланетного вуаєриста? Гадаю, я б мала використати свій ступінь інженера десь інде.

- Пам’ятаю тебе, коли ти була сором’язливою.

- Тепер я космічний папараці. Ставлення дісталось разом з роботою.

- Так, так, - сказав Венкат. - Просто відішли е-лист.

- Уже відіслала.





Журнал: Сол 499

У мене сьогодні було багато справ, і я багато встиг зробити.

Уранці все боліло. Мені довелося спати на стіні ровера. Спальню не розкладеш, коли повітряний шлюз дивиться у небо. Та все ж я зміг отримати зі спальні користь. Я склав її та використав як постіль.

Кажучи коротко, стіна ровера не призначена для спання. Але після ранкової картопля та вікодину я почувався значно ліпше.

Спершу я вирішив, що головною метою для мене є причеп. відтак я змінив свою думку. Після доброго огляду, я вирішив, що ніколи самотужки не зможу перевернути його. Мені потрібен ровер.

Отже сьогодні я зосередився на виправленні положення ровера.

Я узяв усі свої інструменти у цю подорож, гадаючи, що вони знадобляться при переробці МЗЧ. І разом з ними я узяв кабелі. Коли я дістанусь до МЗЧ, мої сонячні стільники та батареї будуть на одному місці. Я не хочу рухати ровер довкола щоразу, як мені знадобиться дриль на дальньому боці МЗЧ. Тому я взяв усі електрокабелі, що міг.

Це добре. Бо вони можуть слугувати ще й як канати.

Я видобув з купи найдовший кабель. Це той же, що був у мене для живлення дриля, котрий знищив Патфайндера. Я зву його своїм “Щасливим кабелем”.

Я встромив один його кінець у батарею, а другий - у ганебний дриль для зразків. відтак вийшов з дрилем надвір й почав шукати твердий ґрунт. Коли знайшов, я пішов далі на стільки, на скільки дозволяв електродріт. Я завів 1-метрове свердло на півметра у камінь, від’єднав електродріт та прив’язав його до основи свердла.

Відтак я вернувся до ровера та прив’язав дріт до багажних ґраток на даху. Тепер я мав довгий, тугий мотузок, що тягнувся перпендикулярно до ровера.

Я підійшов до середини дріт й потягнув у бік. Я отримав величезний важіль. Я лише сподівався, що свердел не зламається, поки я перекину ровера.

Я відійшов, натягуючи дріт більше й більше. Хтось мав піддатись, і це був не я. На моєму боці був Архімед. Нарешті ровер перевернувся.

Він впав на колеса, здіймаючи у повітря велику хмару пилу. Це була німа дія. Я був досить далеко, щоб рідка атмосфера не мала жодної можливості донести до мене звук.

Я відкрутив електродріт, звільнив свердела та вернувся у ровер. Зробив у нього повну перевірку систем. Це до стобіса нудно, але я мусив це зробити. КОжна система та підсистема працювала правильно.

ЛРР добряче потрудились при створенні цих роверів. Якщо я повернусь на Землю, то пригощу Брюса Нґ пивом. Хоча, мабуть треба купити пива усім людям із ЛРР.

Пиво, дідько, усім, якщо я повернусь на Землю.

Менше про те, повернувши ровер на колеса, настав час братись за причеп. Проблема у тому, що я у кратері.

Я проїхав більшу частину Рампи, коли перекинувся ровер. І Рампа знаходиться на західному краю кратера. Тому сонце з моєї точки погляду сідає дуже рано. Я затінений західною стіною.

1 ... 102 103 104 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Марсіянин"