Читати книгу - "Небо сингулярності, Чарлз Строс"

Мирський одягнув шлемофон і ввімкнув глушник звуку.

— Зв’язок, дайте мені комодора.

У навушниках щось клацнуло.

— Комодоре?

— Відступ почали? Так, пане комодоре. «Принц Вацлав»…

Раптом по вухах шмагнуло сиренами, що калатали декомпресійну тривогу.

— Дідько би вас забрав! Процедура! — волав капітан. — Всі по скафандрах!

Мирський кричав у мікрофон. Офіцери й матроси кинулися до шафок в задній частині рубки й, плутаючись, повернулися на свої бойові пости, після чого їхні дублери зробили те саме. В ситуаційній кімнаті, як і всіх інших ключових вузлах корабля, системи життєзабезпечення переключилися на власні резерви, але Мирський не звик покладатися на волю випадку. Скафандр — абиякий захист під час космічного бою між зорельотами, зате добряче рятує від розгерметизації, якої космофлотці бояться не менше пожежі чи гокінґового випромінювання.

— Аварійна служба, говоріть зі мною! — буркнув Мирський.

Якийсь гауптбоцман передав йому скафандр. Капітан підвівся і повільно його одягнув, не забуваючи постійно перевіряти індикатор статусу.

— Прошу дозволу доповісти, пане капітане. Значне падіння тиску на палубі А. Критична розгерметизація. Ми досі подаємо повітря. Е-е… маємо ушкодження лідарних випромінювачів у третьому квадранті.

— Перевірте, чи всі в скафандрах. Комендори, радари, обстановка?

Першим відзвітував радар:

— Перехоплення торпедами за п’ятнадцять секунд. Бандит курсу не міняв, у найближчій зоні враження перебуватиме двадцять секунд за сто двадцять, потім відстане.

Гельсінґус кивнув:

— Усі пускові заряджено.

— Аварійна, чуєте, давайте закінчуйте з ремонтом систем життєзабезпечення, мені потрібен звіт, що в нас не так.

— Уже, пане капітане. В нас якесь забруднення, джерело зараження в першій системі: химерні якісь органічні молекули, низька концентрація. Ще ми, е-е… локалізували вогнища займання. Всі переважно на палубі А. Ушкодження лідарної мережі теж локалізовано. Все в районі зіткнення з осколками. Шістнадцятьох членів екіпажу система не бачить. Фрагмент палуби має наскрізний отвір назовні, усі чоловіки перебували саме там на момент інциденту.

— П’ять секунд до заключного запалення двигуна, — відрапортували комендори.

— Засліпимо-но їх, — промовив Гельсінґус. — Повна потужність мережі.

— Слухаюсь, пане фреґатенкапітане. Виконуємо багатоспектральний залп у максимальному діапазоні.

Гельсінґус похилився набік і зашепотів щось у головний мікрофон, йому відповів перший радар. Вони синхронно поклацали рубильниками, і останній поступився пріоритетним управлянням велетенської фазованої антенної решітки лідарних випромінювачів, яка вкривала весь корпус корабля. Гельсінґус із двома помічниками взялися вводити послідовні команди.

Під прямим кутом до ворожих кораблів «Владар Ванек» припустив у своїй втечі од мовчазних переслідувачів, осідлавши брижі просторово-часових викривлень. Дві торпеди з реакторами на розчині солей ядерного палива, яскраві цятки, що лишилися позаду на курсі, прискорювалися в напрямку неприятеля, немовби атомний феєрверк. Тепер же практично весь циліндричний корпус лінійного крейсера, щільно вкритий мозаїчними панелями, почав світитися чистим, насиченим, лазерним вогнем. Зливаючись, стикаючись і перетворюючись на велетенський світляний самоцвіт, спалахнули тисячі розмаїтих кольорів; корабель вибухнув мегаватами, а потім і гігаватами енергії, а його обшивка зайнялася, ніби вузькоскерований магнієвий спалах. Сяйво набирало сили, аж поки не кристалізувалося в два когерентні пучки, здатні пропалити наскрізь сталеву плиту на відстані тисячі кілометрів.

У ту саму мить, страшенно петляючи, торпеди розвинули максимальну тягу — до все ближчих ворожих кораблів їм лишилося якихось три тисячі кілометрів. Удесятеро швидші від балістичних ракет передкосмічної доби, вони маневрували й плутали сліди, намагаючись не попастись на очікуваний загороджувальний вогонь лазерами: летіли тільки на пасивних сенсорах і виконували хитромудрі протиспуфінґові алгоритми, які мали провести їх крізь гіпотетичні засоби й контрзаходи РЕБ. За якихось тридцять секунд торпеди були вже під самісіньким носом ворога, який навіть не думав оборонятися.

З перспективи ситуаційної кімнати на борту «Владаря Ванека» зіткнення виявилося банальним. Один із переслідувачів просто зник із радарів, перетворившись на гарячу радіоактивну хмару, всередині якої горіла розжарена точка, яскравіша від будь-якого пересічного ядерного вибуху; корпус корабля рознесло на шмаття, ходову вивернуло назовні, і вміст посудини з антиречовиною вихлюпнувся назовні, в суп із металічного водню, спровокувавши безліч екзотичних суб’ядерних реакцій. От тільки лиш одна торпеда влучила в ціль; решта одинадцять зникли.

— Прошу дозволу доповісти, пане капітане, фіксую нові нейтринні імпульси, — озвався оператор радара. — Не в місці влучання…

Мирський витріщився на головний екран.

— Аварійна служба, то що там з палубою А? — із притиском запитав він. — Стерновий, решта кораблів відступили?

— Палуба А досі розгерметизована, пане капітане. Я відправив загін на місце, але від них нічого не чути. Падає тиск у рециркуляторі чотири, слідів витоку повітря не спостерігаю. Ем-м… ми сильно втрачаємо потужність в електромережі, пане капітане. Мегават за мегаватом.

— Команду відступати було подано хвилину тому, пане капітане. Поки що всі… — раптом Вульпіс вилаявся. — Пане капітане! «Камчатки» немає!

— Як немає?! — аж нахилився вперед Мирський.

— Ще один обірваний сигнал «свій — чужий», пане капітане, — доповів радар. — Із… — очі чоловіка округлилися від шоку, — «Камчатки», — закінчив він.

На головній схемі в передній частині містка вектори кораблів імператорського флоту видовжилися до позначки в 300 км/с і плавно продовжували рости. Планета прибуття залишилася далеко осторонь.

Мирський перевів погляд на свого першого офіцера. Ілля подивився на нього з тривогою в очах.

— З усією повагою, пане капітане, але ж вони ведуть бій абсолютно невідомим нам чином…

Червоні лампи. Завивання сирен. У переговорну трубу аварійна служба викрикувала накази.

— Статус! — прогримів голос Мирського. — Що, хай вам грець, відбувається?

— Втрачаємо тиск у першому сегменті палуби B, пане капітане! Третій сегмент мовчить на всіх чотирьох палубах, від A до D. Значні перепади напруги. Горить чотирнадцятий розподільчий щит у відсіку D-п’ятдесят дев’ять. І