Читати книгу - "Стрімголов. Історія одного життя"

187

Таке ставлення було обопільним: Абба Евен написав на батька некролог у «Джевіш кронікл»:

Пам’ятаю, як у 1967 році після Шестиденної війни (війна на Близькому Сході між Ізраїлем з одного боку і Єгиптом, Сирією, Йорданією, Іраком і Алжиром з іншого, що тривала від 5 до 10 червня 1967 року. — Прим. перекл.), коли я, повертаючись із Організації Об’єднаних Націй, їхав Лондоном, таксі, у якому перебував, порівнялося з іншим під час зупинки на червоний. Водій мого авто гукнув до свого колеги: «Знаєш, кого я везу? Племінника доктора Сакса!». Я без найменшого натяку на почуття приниження прийняв цю похвалу й безперечно був гордий за дядька Сема. Він місяцями з особливим захватом розповідав усім цю історію.

188

Цадик (івр.) — праведник. — Прим. перекл.

189

Гемфрі Деві (Humphry Davy, 1778–1829) — британський фізик і хімік, президент Лондонського королівського наукового товариства, один із засновників електрохімії, винахідник гірничої лампи. — Прим. перекл.

190

Майкл Фарадей (Michael Faraday, 1791–1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле. — Прим. перекл.

191

Артур Еддінгтон (Arthur Stanley Eddington, 1882–1944) — англійський астроном і фізик. — Прим. перекл.

192

Субрахманьян Чандрасекар (Subrahmanyan Chandrasekhar, 1910–1995) — американський астрофізик і фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. — Прим. перекл.

193

Найстарша з них, Енні Ландау, у 1899 році полишила затишний Лондон і поїхала до Палестини. Вона нікого не знала у цьому новому для неї місці, проте була рішуче налаштована допомогти в організації всеохопного навчання для єрусалимських дівчат англо-єврейського походження — тоді більшість із них злидарювали, були неписьменними, їх не допускали до освіти й у підлітковому віці штовхали до шлюбів чи проституції. Кращого борця, ніж моя тітонька, годі було й шукати — її пристрасть до жіночої освіти долала усі можливі культурні й політичні перешкоди. Її команди, що об’єднували знаних євреїв, арабів, християн і членів британського мандату, стали легендою, а школа, якою вона керувала сорок п’ять років, довго впливала на розвиток сучасного Єрусалиму. (Історія Енні Ландау і її школи Евеліни де Ротшильд викладена у книзі Лори С. Скор «Найкраща школа у Єрусалимі: школа Енні Ландау для дівчаток, 1900–1960».)

194

після відплиття з Перта

195

психіатричної лікарні

196

Гарольд Пінтер (Harold Pinter, 1930–2008) — британський драматург, поет, режисер та актор єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року. — Прим. перекл.

197

раніше того року вона зламала стегно

198

Стілтон — англійський блакитний сир (з цвіллю) із коров'ячого молока, має сухе і шорстке кільце кремового кольору та численні блакитні прожилки, його згідно з англійською традицією прийнято подавати під час різдвяної вечері та запивати портвейном. Виробляється виключно в Англії у трьох графствах: Дербішир, Лестершир і Ноттінгемшир. — Прим. перекл.

199

Парадоксальна кінезія (kinesia paradoxa) — феномен, що найчастіше спостерігається у пацієнтів із хворобою Паркінсона, за якого малорухомі і навіть знерухомлені хворі в певних ситуаціях починають здійснювати всі рухи з високою швидкістю, точністю, спритністю і координацією, не відрізняючись в цей період за своєю моторною поведінкою від здорових людей. — Прим. ред.

200

Макдональд Крітчлі у біографії Вільяма Р. Ґоверса, невролога вікторіанської епохи (і ботаніка-любителя), пише: «Для нього неврологічні хворі були як флора тропічних джунглів». Я, подібно до Ґоверса, також часом уявляю своїх пацієнтів із незвичайними захворюваннями такими ж особливими, нестандартними істотами, формами життя.

201

Дофамін — нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, що в мозку людини передає емоційну реакцію, а також відповідає за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м’язову активність. — Прим. перекл.

202

Джордж Котзіас (George Constantin Cotzias, 1918–1977) — грецько-американський вчений, який розвинув систему лікування леводопою — найбільш уживаним препаратом для лікування хвороби Паркінсона. — Прим. перекл.

203

Подвійний сліпий метод — метод в експерименті, за якого експериментатору невідомо, хто з досліджуваних належить до експериментальної групи, а хто — до контрольної (не піддається експериментальному впливу). — Прим. перекл.

204

Приблизно у цей час я мав розмову зі своїм завідувачем у коледжі Ейнштейна Лабе Шайнберґом. «Скільки твоїх пацієнтів вживають леводопу?» — запитав він. «Троє», — енергійно відзвітував я. «Отакої! — пирхнув Лабе. — Серед моїх таких три сотні». «Так, але я вивчаю про кожного пацієнта у сотню разів більше за вас», — відповів я, неприємно вжалений його сарказмом. Досліджувати групи — важливо, адже розгляд сукупності дає можливість робити будь-які узагальнення, але не менш важливим є і конкретне, часткове, індивідуальне; неможливо осягнути природу та наслідки жодного неврологічного стану без ретельного спостереження і опису життя окремих пацієнтів.

205

У серпні 1969 року «пробудження» моїх постенцефалітичних пацієнтів потрапили на сторінки «Нью-Йокр таймс» у вигляді довгої ілюстрованої статті Ізраїля Шенкера. Він описував те, що я на прикладі деяких пацієнтів назвав «ефектом йо-йо» — раптові коливання ефекту від вживаних ліків — цей феномен не описано моїми колегами або ж на прикладі інших пацієнтів ще кілька років (а коли про нього почали говорити, він отримав назву «ефект увімкнення-вимкнення»). Поки леводопу представляли як «чудодійні ліки», я зауважив у статті, наскільки важливо приділяти увагу життєвим обставинам пацієнтів загалом, а не лише зосереджуватися на тому, як впливають ліки на їхній мозок.

206

Ріп ван Вінкль — персонаж однойменної новели американського письменника Вашингтона Ірвінга. Ріп ван Вінкль — житель села поблизу Нью-Йорка, який проспав двадцять років у горах і спустився звідти, коли всі його знайомі померли. Цей персонаж став символом людини, яка геть відстала від часу і змарнувала своє життя.  — Прим. перекл.

207

«Лансет» — щотижневий рецензований загальний медичний журнал. Один із найвідоміших, найстаріших та найавторитетніших загальних часописів з медицини (заснований у 1823 році). Має редакційні офіси в Лондоні, Нью-Йорку та Пекіні.  — Прим. перекл.

208

The Journal of the American Medical Association — щотижневий міжнародний медичний журнал, що видається Американською медичною асоціацією з 1883 року.  — Прим. перекл.

209

«Брейн» — щомісячний рецензований науковий журнал із неврології, що видається у Британії з 1878 року. — Прим. перекл.

210

Олександр Лурія (1902–1977) — радянський психолог, засновник напряму нейропсихології. — Прим. перекл.

211

…І страхом, оскільки, читаючи її, я замислився, яке місце мені приготоване у світі? Лурія вже з’ясував,