Читати книгу - "Життєписи дванадцяти цезарів"

Тобто розлучення Клавдія з Ургуланиллою.

539

Декоративний спис був без наконечника.

540

На бильця лож (фулькра) ставили подушки.

541

Очевидно, Клавдій мав із цим проблеми, згадаймо про його шлунковий біль.

542

Бенкети, що влаштовували салійські жерці у храмі Марса 1 березня, славилися пишністю.

543

Ретиарії, гладіатори із сітями, не мали шоломів, тому можна було бачити їх лиця.

544

За Плінієм, дичина, убита ножем, яким убили людину, була засобом від епілепсії.

545

Йдеться про гладіаторів, що змагалися під час обідньої перерви: змагалися вони без обладунків (Див. Сенека, “Листи”, 7).

546

У театрі використовували механічні пристрої для зміни декорацій.

547

Табір преторіанців, що був у північно-східній частині міста.

548

Тобто Нарцисові.

549

Йдеться, мабуть, про чоловіка, відомого своєю глупотою.

550

В оригіналі — грекою.

551

Тит Лівій, відомий історик.

552

Оскільки сам заїкався.

553

27–29 р. до Христа.

554

Його бабуся була вдовою, а матір — донькою Марка Антонія.

555

Тобто, F — для позначення звуку u, що читався як приголосний, літеру Е, що позначала грецьке v, та літеру С, що відтворювала грецький звук ps.

556

Одіссея, 21, 133. Пер. Бориса Тена.

557

Вираз походить з історії про Телефа, якого поранив Ахілл, і оракул провістив, що вилікувати його може лише сам Ахілл іржею із свого списа.

558

Тут двозначність: по-перше, Британік був справжнім сином, а не прийнятим, і мав бути достойним самого імені.

559

13 жовтня 54 року.

560

Йдеться про юнаків Кастора й Поллукса, яким був присвячений храм у Римі; перемога при Регільському озері у 498 р. до Христа. Агенобарб у дослівному перекладі — “міднобородий”.

561

Тут Светоній плутає двох Доміціїв, тому що алоброгів переміг батько Гнея (122 р. до Христа), а його син був трибуном і провів вищезгаданий закон (104 р. до Христа).

562

Призначали фіктивних скупників майна для того, щоб після смерті вони могли виплатити необхідні суми спадкоємцям.

563

Здобув нагороду за те, що першим із римських полководців переправився через Ельбу (7 р. до Христа).

564

У 39 р.

565

15 грудня 37 р. Різні перекладачі по-різному трактують останнє речення.

566

Обряд очищення справлявся на 9-й день народження хлопчика і на 8-й день народження дівчинки, при цьому дітям давали імена.

567

Ім’я Клавдія було Тиберій, однак Агриппі воно не сподобалося, і вона назвала малого Нероном.

568

Тобто до 17 р.

569

Деякі коментатори (Гаспаров, Ліпсій, Удендорп) вказують тут на помилку, тобто йдеться про 13 років (50 р).

570

Йдеться, мабуть, про Калігулу.

571

Клавдій же й всиновив Нерона.

572

Ювенали — юнацькі ігри, на яких виступали переважно недосвідчені юнаки. Влаштував їх Нерон на честь першого гоління своєї бороди.

573

До того часу це було лише у театрі.

574

Канат натягували навскоси через арену.

575

В оригіналі — “тогата”, побутова комедія.

576

Тессери — жеребки, на яких було написано, скільки чого кому належить.

577

Просценій — ложа над передньою частиною сцени.

578

Тобто музикантів та тих, що відповідали за рух сценічних пристроїв.

579

Йдеться, очевидно, про штучне озеро для морських боїв.

580

Тобто ефеби, грецькі танцівники та пантомімники.

581

Пазифея — донька легендарного царя Міноса, що покохала бика й народила Мінотавра.

582

Поміст в амфітеатрі був платформою близько до арени, на якій сиділа родина імператора, курульні магістрати, діви-весталки.

583

Тобто, включаючи музику, поезію та ораторство.

584

Купальні, “Неронові терми”, були на Марсовому полі, поблизу Пантеону. Гімнасій був приєднаний до купалень.

585

Тиридат, вірменський цар. Війна Рима із Парфією відбувалася на території Вірменії і хоча закінчилася перемогою Парфії, все ж Тиридат мав прийняти владу в Римі, з рук Нерона.

586

Тиара — м’який східний головний убір.

587

Йдеться про Помпеїв театр.

588

Звання імператора в епоху республіки було почесним званням полководця після перемоги і до тріумфу.

589

Див. Юлій, 76.

590

Після пожежі у 64 р.

591

Щоб відвідувачі не затримувалися довго.

592

Християн було звинувачено у підпалі Рима.

593

Таблички були восковими, по них писали патичком (стилосом), який з одного боку був гострий, з другого — широкий, щоб стирати написане. Таблички для заповіту складались із трьох листів, два з яких були зв’язані докупи та скріплені печаткою. Заповіт писали двічі — на відкритому та на закритому листі. Якщо виникали питання про достовірність документу, печатку зривали у присутності підписувачів та порівнювали