Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану -

[Абзац перший частини першої статті 92-1 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 534-V від 22.12.2006p.]

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 92-1 згідно із Законом України № 2888-III від 13.12.2001 p.]

Об’єкт: суспільні відносини у сфері діяльності, пов’язаною із Національним архівним фондом та архівними установами.

Такі відносини регулюються законами України «Про національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.1993 p., постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання формування і функціонування Національного архівного фонду» від 16.11.2002 р. № 1739 та іншими відповідними нормативно-правовими актами.

Національний архівний фонд - сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації.

Архівна установа - це відповідно установа, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і (або) здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства. Архівні установи можуть засновуватися на будь-якій формі власності. Засновниками архівних установ можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи. Діяльність архівних установ здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про національний архівний фонд та архівні установи», правилами, положеннями, інструкціями, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, державними стандартами та іншими нормативно-правовими актами.

Об’єктивна сторона виражена у вчиненні таких дій:

- недбале зберігання документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього;

- псування документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього;

- незаконне знищення документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього;

- приховування документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього;

- незаконна передача іншій особі документів Національного архівного фонду або документів, що підлягають внесенню до нього;

- незаконний доступ до зазначених документів;

- неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану.

Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою, і який зареєстрований як складова Національного архівного фонду. Документи Національного архівного фонду є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території України або згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають поверненню в Україну. Документи Національного архівного фонду підлягають обов’язковому державному обліку, що ведеться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, також вони підлягають грошовій оцінці за нормами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Документи Національного архівного фонду можуть перебувати в будь- якій формі власності, передбаченій Конституцією та законами України, але повинні бути обов’язково зареєстровані. Внесення документів до Національного архівного фонду або вилучення документів з нього здійснюється на підставі експертизи їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства, представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців. Юридичні та фізичні особи зобов’язані забезпечувати збереженість Національного архівного фонду та сприяти його поповненню.

Під недбалим зберіганням розуміється таке зберігання зазначених документів особами, на яких покладено відповідні обов’язки щодо їхнього зберіганню, що не відповідає встановленим правилам та нормам. Внаслідок недбалого зберігання документ стає непридатним до користування або потребує певних заходів щодо його відновлення.

Псування документів є активна дія особи, що спрямована на часткову непридатність документа до використання.

Знищення документів передбачає повне втрачання ними своєї історично-культурної, інформаційної, іншої цінності, що призводить до неможливості використовувати їх за призначенням.

Приховування передбачає ненадання уповноваженим особам інформації про наявність зазначеного документа.

Передача зазначених документів можлива лише в установленому законом порядку.

На ознайомлення з деякими, передбаченими законом, архівними документами, необхідно мати право, яке визначається режимом доступу до відповідних документів.

Слід зазначити, що застосування адміністративних стягнень не звільняє винного у порушенні законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи від обов’язку відшкодувати шкоду, завдану власнику документів Національного архівного фонду або уповноваженій ним особі.

Частина 2 цієї статті встановлює відповідальність за вчинення тих самих дій особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за одне з зазначених порушень.

Суб’єкт: громадяни і посадові особи.

Суб’єктивна сторона: правопорушення може бути вчинене як з необережності наприклад, недбале зберігання документів, або з умислом, наприклад, незаконний доступ до зазначених документів.