Читати книгу - "Кожен день – інший. Щоденник"

крім сорому для того, хто його ставить, воно має іноді ще ту ваду, що підбиває необачного співрозмовника на безглузді відповіді, і тоді виникає кумедне видовище: один, як казали в давнину, цапа доїть, а другий решето підставляє». («Критика чистого розуму», переклад Ігоря Бурковського.) Я б замінила в цьому перекладі слово «виникає» на «постає», а слово «другий» на «інший».

7.12.2011

Діти — квіти

Такі невинні, чисті приходимо ми у цей світ, щоб нас полюбили. Але щоб світ прийняв нас, мусимо підлаштовуватись під нього, чинити всілякі погані речі, вчитися ненавидіти, зневажати тих, хто міг би нас полюбити. Вічна загадка життя. Її уособлює цар Едіп.

Пізніше не вірять у фатум, намагаються зберегти себе такими самими чистими й невинними герої Діккенса тим, що не бажають ставати дорослими. Зараз на вівтар конформізму кладуть дітей, вбиваючи їхню чистоту в особливо витончений і жорстокий спосіб — розбещенням. Це називають правдою, але хіба може бути правдою те, чого не може збагнути розум без досвіду? Розум, який не здатен замислитись над наслідками, розум безвідповідальний. Тому найкращі квіти виростають на людських смітниках, живлячись самою лише надією. Одне лише маленьке свято може на ціле життя наділити їх імунітетом проти зла.

8.12.2011

Із життя символів

Часом інтуїтивно використовуєш певні символи, а потім виявляється, що вгадала. Критики думають натомість, що це зроблено свідомо. Сковорода правду писав, що існує символічний світ, і час від часу він втручається в реальне життя. Я свідомо ввела в «Слугу з Добромиля» добрих людей (катарів), а потім несвідомо орден Золотої бджоли, а це один із символів катаризму, хоч про це дізналася лише вчора. Коли б звести ці та інші символи в одну площину, можна по-новому прочитати цю історію. Колись у романі «Господар» я дала ім’я чоловіку з рогами — Сава, а потім виявилось, що Сава — покровитель худоби. І знати цього я не могла. Зараз все простіше, бо є Інтернет. Кожна річ має потаємне ім’я, яке не кожному дано знати. І є знання, що передує досвіду. І є шляхи до цього неісповідимі. На які потрапляєш лише тоді, коли їх не шукаєш, а якщо й шукаєш, то без одержимості. Як шлях до Притулку, наприклад. Тоді це стає для тебе чимось більшим, ніж просто література. А Юнґа можна почитати згодом.

9.12.2011

Фаталізм

Колись читала спогади про те, як німці розстріляли ціле село в Білорусі. Один маленький хлопчик весь час кричав: «Боюся! Боюся!» А потім раптом вигукнув: НЕ БОЮСЯ! То лише спершу здається, що поріг високий. А переступиш… У мене бувало таке — останній вибух адреналіну перед стратою. Після цього страх вже не повертається. Збоку виглядає це дивним: щойно людина потребувала захисту, втішання, і раптом підводить очі й посміхається.

Утім, це не стосується страху людини, яка завинила. З сумлінням боротися не варто, через нього не можна переступати. Яке це пекло — навіть уявити не можна. Його можна лише трохи полегшити, але ошукати — небезпечно. Ні сумління, ні смерть не одуриш. Вони тебе знайдуть і замордують все одно в інший спосіб.

Усе це таке глибоко інтимне, що навіть торкатись боляче.

10.12.2011

Механіка

Серед чужих людей часом відчуваєш просто фізичний дискомфорт. Іноді він нестерпний. Один час я їздила на всілякі семінари, де люди були знайомі між собою, але я нікого не знала. Хоч ми і займались однією справою, але ніколи я не почувала себе таким чужорідним тілом. Звичайно, я була менш компетентною, а може, й ні, але в невеликих групах є тенденція виділити себе, довести свою значущість. І це робиться агресивно, попри підкреслену чемність. Кожен стає актором. Я не ставала, і мені було дуже самотньо. Я спостерігала за людьми й уявляла, які вони насправді. По суті, це вже той корпоративний світ, що, закликаючи до толерантності й креативності, вбиває у людині особистість. Я так і не звикла до цього. Воно навіть мене смішить. Але й раніше я приходила чужою і відходила чужою, коли не знаходила для себе, так би мовити, «родючого ґрунту». Стосунки між людьми — дуже складна річ, тому їх завжди намагаються автоматизувати. Хоча називати речі їхніми іменами й бути самим собою все-таки краще. Так можна змінити цілу Систему. Для зняття напруги часом вдаються до провокацій, але це діє недовго.

Взагалі, є повно літератури на цю тему, як вижити, втриматись, завоювати. Але в ній ви не знайдете відповіді: як бути, бо це література для тих, хто хоче стати «механоїдом» (антонім андроїда).

Мені наснилось сьогодні, що я мушу складати державний іспит з математики. Мене злякало не те, що я вже все забула, а те, що цей іспит цілком абсурдний особисто для мене, непотрібний.

11.12.2011