read-books.club » Сучасна проза » Енциклопедія російської душі 📚 - Українською

Читати книгу - "Енциклопедія російської душі"

156
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Енциклопедія російської душі" автора Віктор Володимирович Єрофєєв. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 9 10 11 ... 43
Перейти на сторінку:
туристам, як Грановиту палату, з належною самоповагою. Росія дядечко-прорубай-вікно-лібералів уже не перше сторіччя соромиться своїх нужників — вважає своїм слабким місцем. Однак громадське життя людей найкраще визначається справжньою, а не по-католицькому святенницькою громадськістю вбиральні. Наші місця соціальних зібрань за натуральною потребою, що зв’язують людину з природою, не знищила історична дестабілізація як наслідок зниження пасіонарної напруги етнічної системи.

Вбиральні відстояли свою самобутність, незважаючи на отих дядечків-прорубай-вікно-егоїстів, які не здатні до самопожертви заради безкорисливого патріотизму. Вбиральні врятувала тверда позиція неприйняття іноплемінних впливів. Нам є чим пишатися. Ми перебороли умовності. Ми вийшли у відкритий туалетний космос. Ми всі — космонавти громадського поштовху. Я повісив би перед входом до кожної громадської вбиральні андріївський прапор. Нехай майорить. А на стіні — ікони й портрет президента. Я бачив багато чудових убиралень, вони всі хоч так, а хоч так не діють, нишком розвінчують філософську суєту Заходу, але ніде більше не бачив такого візантійського дива, як у Вишньому Волочку. Там перегородка між жіночим і чоловічим відділеннями проходить не низом, а горою, від стелі. Голів не видно, а все решта — як на вітрині. Сидять жінки різного віку рядочком і, безголові, із великою пасіонарністю сцють-серуть у дірки. Труси, анатомія, пердіння і ток-шоу. Хто курить, хто газету читає, хто перемовляється про насущне, а той просто пасіонарно тужиться, забувши про все на світі. Еротичний театр, сиди скільки хочеш, але смороду, звичайно, багато. Ми звідти вийшли і вирішили далі не їхати. Навіщо? І так на батьківщині все вкрай пасіонарно.

ЛЕНІН

Ілліч знав, що робити. Потрібна змова проти населення. У Росії треба все переробляти конспіративно. Тільки насильство здатне привести країну до тями. З населенням не цяцькатися. Якщо вбити половину (не шкода — народу багато), друга буде покірніша. Бо населення несвідоме. Нікчемність не в’яжеться з демократією. Росіян треба «шикувати».

Консерватори думають, що росіяни ні на кого не схожі, і тільки сильна держава здатна їх приборкати. Що жорстокіша держава, то краще. На мій погляд, консерватори знають таємницю російського життя. Росіян треба тримати в кулаку, у вічному страху, тиснути, не давати розпружитися. Тоді вони складаються в народ і сяк-так виживають. Консерватори завжди закликали підморозити Росію. Росіян треба шмагати. Особливо хлопців і дівчат. Приємно шмагати молоденькі дупки. У Росії треба влаштовувати публічні страти. Показувати їх по телевізору. Росіяни люблять час від часу подивитися на повішених. На трупи. Росіян це розбурхує.

У росіян немає життєвих принципів. Вони не вміють постояти за себе. Вони взагалі нічого не вміють. Вони нічого не мають. Їх можна обдурити. Росіянин — дуже підозріливий. Росіянин — понурий. Але він не знає свого щастя. Він будь-яку перемогу перетворить на поразку. Засере перемогу. Не скористається нею. Зате всяку поразку перетворить на катастрофу.

У росіянина щодня — апокаліпсис. Він до цього звик. Він вважає себе глибшим за інших, але філософія в Росії не прийнялася. Куди кликати непутящих людей? Якщо безпутність — духовність, то ми духовні. Нам, за великим рахунком, нічого не треба. Тільки відчепіться. Росіянин неосудний, непрогнозований. Ніколи не зрозуміло, що він зрозумів і що не зрозумів. Із простим росіянином треба говорити дуже спрощено. Це не хвороба, а історичний стан.

Росію можна обдурити, а коли вона про це здогадається, буде пізно. Уже під ковпаком. Росію треба тримати під ковпаком. Нехай мріє придушеною. Народ знає, чого він хоче, але це соціально не виходить. Він хоче нічого не робити й усе мати. Росіяни — справжнісінькі паразити.

САМОДУР

Коли росіянин усе має і нічого не робить (росіянин — історичний поміщик), він і тоді незадоволений і стає самодуром. Самодур — російська межа людських бажань, те саме, що в армії — генералісимус.

Кожен росіянин-начальник — самодур. Тільки одні мляві самодури, а інші — з невгамовною фантазією. Невідомо, яку штуку викинуть наступної хвилини. Начальники схильні, здавалося б, до безглуздих дій, але в них завжди своя логіка — хамство. Начальник принципово не поважає того, хто слабший. За винятком кількох друзів юності, яких теж може скривдити, бо самодур любить принижувати всіх, хто біля нього. Російський начальник страх як любить тикати тим, хто звертається до нього на «ви». Він страх як любить свою безкарність.

Іноді самодур кається, щоб потім жити з іще більшим задоволенням. Самодурство настояне на національному садизмі.

МОРАЛЬ

Що найскладніше в Росії — це розібратися з мораллю. Всі інтелектуальні сили країни кинулися виправдовувати добро, але безрезультатно. У принципі, росіянин — прихильник моральності. Але тільки в принципі. Насправді росіянин — глибоко аморальна істота. Він вважає, що сам є добрим і що взагалі треба бути добрим. Мораль не має для росіянина серйозних підстав. Вона рухлива й пристосовується до обставин.

Хабарник, конокрад, росіянин створює ситуативну мораль — під себе.

ВІХТЯ

Мене притягувала до себе Росія. Вона так сильно (сука!) тягла мене до себе, що знайомі дівчата казали мені:

— У тебе до Росії патологічне почуття.

Можливо, вони ревнували.

Або — або. Або будемо придатками, або державою. Нарощуємо м’язи, перед нами тремтять, і тоді віхтям давимо шкідників.

Завдяки своєму французькому дитинству я ніколи не був послідовним західником. Мене з дивним відчуттям збоченства хвилювали слов’янофіли. З їхньою самобутністю. Але вони нічого путнього про самобутність не сказали. Загрузли у Візантії.

Вестернізація — менш кривавий шлях, але вона вихолостить росіян. Цього ніхто не заперечує. Тільки одним такого не хочеться, інші — бояться. Треба свідомо йти на кастрацію російського елементу. Народ ласий до дешевої демагогії. Не треба вигадувати нічого особливого. Треба обманювати нахабними засобами.

Самодержавство — «наш» шлях — зберігає російськість, але важко буде в кого-небудь попросити наборг. Це спочатку. А потім ті самі дадуть. Знову відкриють посольства. Росія знову буде модною країною. Бо їм стане страшно. Адже за десять років росіяни проведуть колективізацію та індустріалізацію. Напишуть патріотичні пісні. Росіянам не треба давати занадто багато освіти. Достатньо церковно-парафіяльних шкіл. Не треба випускати за кордон. Наволоч повинна сидіти вдома. Тоді з’являться нові Бєлінські. Романтичне підпілля. Натуральна школа. Оживе інтелігенція. Все запрацює. Порожні крамниці — повні холодильники. Розпочнеться прекрасне життя.

ТРУСИ

Російські жінки ще вчора носили малинові панталони, а мужики ходили в чорних, до колін, трусах «динамо». При цьому народжувалися діти. При цьому росіяни створили водневу бомбу.

Деякі росіяни перехвалили Сахарова. Він був спершу патріотом і підірвав водневу бомбу. Але потім він усе це робив даремно.

ДІАЛЕКТИКА

Спочатку я не здогадувався про існування Сірого. Довго жив без нього. Сірого я вперше став відчувати через мову.

1 ... 9 10 11 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Енциклопедія російської душі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Енциклопедія російської душі"