Читати книгу - "Однокласниці.ua☆☆☆☆☆☆, Маїра Цибуліна"

Поява новенького збурила емоції усіх однокласниць 6-Б класу. На навчання забили усі. Навіть відмінниця і тихоня Ніка Стасинська стала неуважною і такою, що весь урок літала десь над хмарами. Хлопець приїхав з сонячного, українського півострова Криму. Звали його Едиком Мирним. Він був таким красивим, що всі дівчата одночасно закохалися в нього по самісінькі вуха.

Тому замість того аби слухати класну керівничку Клавдію Аркадіївну, Мальвіна Бергман розглядала фоточки новенького у Тік-тоці на своєму новому айфоні останньої моделі. Така крута обновка у найбагатшої школярки класу, батько, котрої був послом Швейцарії в Україні, не залишилася непоміченою ніким, хіба що учителькою, котра старанно виводила щось на дошці, прагнучи,  аби новий матеріал надійно закріпився в умах її учнів. Про такий коштовний мобільний мріяли усі, навіть Клавдія Аркадіївна мріяла б про такий, коли побачила б. Але хіба на зарплату скромного учителя української мови вона могла б собі такий дозволити?!

- Ще раз вітаю вас, мої дорогі учні, з першим дзвінком, - нарешті почули діти слова їхньої вчительки. - І сподіваюся, що ви добродушно приймете в наш колектив Едика Мирного. Пам'ятайте, що він новенький і нікого не знає ні в нашому класі, ні в школі. Я впевнена, що ви з ним подружитеся. Це все на сьогодні. Можете розходитися по домівках. Але не забудьте підручники.

- Клавдія Аркадіївна, але ще не було дзвінка, - зауважила Діана Сорока.

- Нічого страшного, Діанко, - відповіла вчителька, ласкаво посміхаючись дівчинці. - У мене вже все. А в перший день можна трохи і погуляти.

Учні були всі здивовані настільки разючою зміною їх класної керівниці. Один Едик Мирний не здивувався, будучи новеньким і не посвяченим в класні секрети. Він першим піднявся з-за парти, поклавши зошит і щоденник в рюкзак і повернувши голову в бік сусіда по парті.

- Ну, ти йдеш, Мішо? - запитав він.

Очі всіх хлопців швидко перемістилися з Едика на Мішу. Козякін Михайло спочатку подивився на вчительку, яка спокійно витирала дошку, стоячи спиною до класу, а потім на новенького товариша.

- Звичайно, Едику, - відповів весело він.

Клас моментально наповнився шумом. Учні дивувалися, що могло трапитися із їх буркотливою і суворою вчителькою, яка жодного разу їх не відпустила з уроку навіть на хвилину раніше дзвінка. Але бувши ще дітьми, вони швидко відійшли від роздумів і взялися до виконання вказівки Клавдії Аркадіївни, поки вона не прийшла до тями й не передумала. За хвилину класний кабінет спорожнів.

Три подружки з дитячого садку, а тепер однокласниці, Катя Трійкіна, Оля Невська і Ніка Стасинська, жили на одній вулиці, в одному під'їзді й на одному, тому ж поверсі. Їх батьки були друзями, і вони частенько зазирали один до одного на чай або на посиденьки. Тому і дівчатка також здружилися майже з самих пелюшок.

- Ви чули, як Клавдія Аркадіївна назвала Сороку Діанкою? - обурено зауважила Оля, гнівно блискаючи очима.

- Що це з нею трапилося? - здивувалася Катя.

- Вона ж усіх нас з першого класу на прізвище називала, - додала Вероніка.

- Я, наприклад, завжди думала, що вона навіть наші імена не знає, - обурилася Оля. - А тут на тобі! Діанка! - перекривила вона слова вчительки.

- І з чого це вона нас відпустила раніше дзвінка? - Катя витягла з кишені дзеркальце і поправила гривку. - Однак сьогодні вітряно на дворі. Даремно вранці півгодини перед дзеркалом крутилася. Вся зачіска коту під хвіст!

- Даремно ти пів години красу наводила, - заявила весело Оля.

- Чому це даремно? – відповіла войовниче Катя, вдивляючись в люстерко. - Я думаю, якраз навпаки. Своєчасно. Уявляєте, що було б, якби я сьогодні з'явилася ненафарбованою?!

- І що такого страшного могло статися? - Оля натягла кепку міцніше, щоб її не здуло вітром з голови.

- Сподіваюся, ви помітили нового хлопця в нашому класі?

- Ну і?

- Він такий гарний! - зітхнула Катя. - Такий милий і високий! Не те, що інші хлопці з нашого класу. Більшість з них не дістають мені і до підборіддя.

- Ну, так вони не винні, що тебе стероїдами годують! - пожартувала Оля, хихикаючи.

Трійкіна не образилася на жарт подруги, бо звикла до таких жартиків, і вони її вже не зачіпали. Як нічого не було, вона продовжила говорити, ніби її й не переривали:

- А ось Едик навіть вищий за мене на цілу голову! Уявляєте!

- Ще одного бідолаху стероїдами труїли! Тільки новенького балували ще й біодобавками.

- Олю, це вже не смішно! - розсердилася Катя.

- А я якраз думаю навпаки.

- Дівчатка, вистачить лаятися, - втрутилася Вероніка. - Ми ж подруги. І до того ж я ніяк не зрозумію, чому Катя робила макіяж даремно. Мені хтось пояснить, в чому справа. Як я зрозуміла зі слів самої Каті, то Едик поклав на неї око завдяки цьому самому мейкапу.

- Саме так, - гордо піднявши підборіддя, підтвердила Трійкіна. - Він мені навіть посміхнувся і підняв зошит, що впав біля парти.

- Так це ти його спеціально там упустила, щоб звернути увагу Едика на свою персону, - заявила Оля, стукнувши кулаком по долоні.