read-books.club » Фантастика » TÜK, Арт Антонян 📚 - Українською

Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

17
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "TÜK" автора Арт Антонян. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «TÜK, Арт Антонян» була написана автором - Арт Антонян, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Фантастика".
Поділитися книгою "TÜK, Арт Антонян" в соціальних мережах: 

üПопуляція давно втратила людську подобу. У світі öсобин серцебиття – злочин, страшна недуга. Тотальні заборони оголосили абсолютною свободою, любов до батьківщини замінив агресивний політичний мілітаризм, домашніх улюбленців – роботварини, створені задля вправляння їхніх господарів у вишуканому садизмі. Правосуддя довершили, передавши до рук прекрасних, але безжальних Äфродіт. Ідеальним суспільством керують ньÜзруми. На шляху до бездоганного порядку стоїть лише Herz-тероризм, що виник унаслідок глобальної серцевої пандемії.
Законослухняна öсобина Давид сумлінно працює на благо Üмперії в телецентрі, допомагаючи створювати новинний продукт, який повинні регулярно споживати всі представники üПопуляції. Давид – гвинтик у нещадній машині пропаганди – потрапляє у вир подій, які не лише ставлять під сумнів досконалість üмперського ладу, але й загрожують усьому людству.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 104
Перейти на сторінку:
Арт Антонян TÜK

УДК 82-3

А 72

Антонян Арт

TÜK : роман / Арт Антонян. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2022. — 528 с.

ISBN 978-617-614-360-4

üПопуляція давно втратила людську подобу. У світі öсобин серцебиття — злочин, страшна недуга. Тотальні заборони оголосили абсолютною свободою, любов до батьківщини замінив агресивний політичний мілітаризм, домашніх улюбленців — роботварини, створені задля вправляння їхніх господарів у вишуканому садизмі. Правосуддя довершили, передавши до рук прекрасних, але безжальних Äфродіт. Ідеальним суспільством керують ньÜзруми. На шляху до бездоганного порядку стоїть лише Herz-тероризм, що виник унаслідок глобальної серцевої пандемії.

Законослухняна öсобина Давид сумлінно працює на благо Üмперії в телецентрі, допомагаючи створювати новинний продукт, який повинні регулярно споживати всі представники üПопуляції. Давид — гвинтик у нещадній машині пропаганди — потрапляє у вир подій, які не лише ставлять під сумнів досконалість üмперського ладу, але й загрожують усьому людству.

Усі права застережено. Жодну частину цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва.

ISBN 978-617-614-360-4

© Книги — ХХІ, 2022

© Арт Антонян, 2022, текст

© Анна Стьопіна, 2022, обкладинка

Епізод 1 Публічна стіна

Постійному та плідному добру повинна протистояти повільна і наполеглива праця: не для того, щоб знищити його, але для того, щоб воно нас не здолало.

Луцій Анней Сенека — філософ, поет, державний діяч

Оглушлива сирена вирвалася з динаміків. Дотримуючись правил, співробітники негайно залізли під столи. Тривога заскочила Давида біля скляної стіни, крізь яку він бачив, як стражі режиму в зеленій формі висипаються з Телецентру 1 та прилеглих будівель. Наче стривожені мурахи, зелені чоловічки бігали в різні боки, брязкаючи зброєю і спорядженням. Їхня кількість поступово зростала. Перед будівлею, явно за командою, правоохоронці розділилися на організовані групи. Цілячись автоматами навсібіч в очікуванні потенційного ворога, вони рушили до телевізійної вежі. Перед ними стояла одна задача — захист Голки. Телевежа була настільки високою, що в похмуру погоду, як-от зараз, шестиповерхова верхівка капсульної форми з тридцятиметровим вістрям-флагштоком розчинялася десь у хмарах.

Давида занудило. Звук сирени зводив з розуму. «Über1! За ким вони прийдуть цього разу? Über!» — Давид заплющив очі, міцно притис долоні до вух. Не допомогло, навіть погіршало. Молодий чоловік відвернувся від скляної стіни та забився глибше під стіл. Запахло розігрітим металом, у роті з’явився характерний присмак. Давида скрутив гострий, нестерпний біль у шлунку. Його знудило на дроти. «Über! Кого вони заберуть? Über!» Тремтіння пробігло тілом. Почулися важкі звуки військових берців. Безсумнівно, крокували до них в офіс. Давид підповз до краю столу, щоби подивитися на вхідні двері. В офіс увірвалися три зелених чоловічки. За ними в офісний простір впливла прекрасна Äфродіта 487892789399 — машина правосуддя останньої моделі. Давид, похоловши від страху, відповз назад у кут. Сирена замовкла. Через перегородки було чутно важке дихання колег.

— Über! Залишаємося на своїх місцях! — пролунав наказ стража. — Невиконання призведе до негайної ліквідації. Über! Звуки кроків пролунали зовсім поруч. Металічний присмак посилився. З рота неконтрольовано потекла піною слина. Зелені чоловічки та машина правосуддя зупинилися одразу за перегородкою Давидового столу.

— Über! Що я зробив?.. Über! — слабо пробурмотів Роберт, його голос зривався.

Стражі правопорядку витягли чоловіка з-під столу за ноги. Він заверещав.

— Über! Я ненавмисно, клянусь Великим! Я не хотів… Über! — заридав Роберт.

— Über! Закриваємо ротовий отвір, — холодно наказав військовий. — Підіймаємося на ноги обличчям до Äфродіти. Über! Схлипуючи, чоловік підвівся. Блідий, як небіжчик, він боявся поглянути в обличчя машини правосуддя. Воно безперервно трансформувалося. Мікрочастинки та волокна, з яких складалося її тіло, змінювали форму залежно від загального інформаційного поля, психологічної атмосфери, а також тематики справи, що розглядалася, і від застосовуваних у справі статей Кодексу Üмперії. Іноді навіть від біографії підсудного. Міміка Äфродіти майже завжди демонструвала добро, від якого, щоправда, німіли кінцівки та дзвеніло у вухах. Її обличчя викликало тваринний страх ще й тому, що на ньому не було очей. Це, за інструкцією, гарантувало справедливість і неупередженість ухвалених Äфродітою рішень.

— Über! Öсобина, — розпливаючись в усмішці, вимовила машина правосуддя, — звинувачується в екстремізмі та патологічному цифровому прагненні нашкодити Великому Вождю. Сорок дві хвилини тому öсобина поставила лайк під знущальним мемом, який принижує гідність лідера Üмперії. З огляду на два зроблених раніше попередження: перше — за пропущену месу-тренінг про користь і необхідність самопожертви заради блага Üмперії; друге — за відсутність усмішки та радісного настрою під час оголошення чергової перемоги Üмперії над загальнодержавним ворогом, — засуджую до ліквідації шляхом лайка в серце. Öсобині надається право виголосити останнє слово. Über! — Äфродіта злегка повернула голову праворуч, на її обличчі з’явилися собачі риси.

— Über! Я… ні-ні-ні… — затинався і плювався чоловік, йому заважала слина. — Не винен. Ви-ви-вибачте мені. Über! — благаючи, плакав Роберт. — Über! У мене просто зіскочив палець. Я не помітив, як лайкнув цей ме-ме-мем. Über!

— Über! Öсобина вимовила сорок чотири склади та справила неконтрольоване сечовипускання. Über! — бездушно продзвеніла Äфродіта у відповідь.

Машина правосуддя різко витягла вперед руку. Долоня трансформувалася в розпечене серце. Помаранчева іскра, звучно зашипівши, впала на підлогу. Роберт не встиг навіть відвернутися. Äфродіта блискавичним ударом пропалила його груди. Наскрізна діра в місці, де ще секунду тому було його серце, випустила хмару пари. Запах горілого м’яса вдарив у ніс. Давида знову вирвало.

— Über! Правосуддя Üмперії здійснилося. Справедливість Великого затріумфувала. Баланс відновлено, — спокійно промовила Äфродіта, віддаляючись. — Кожну öсобину в цьому просторі необхідно профілактично покарати застережливим погладжуванням по голові. Über!

Машина правосуддя залишила офіс. Зелені чоловічки дістали балончики й розприскали щось на тіло Роберта. Воно почало танути. Незабаром залишилася лише желейна калюжка, яку прибиральниця поспіхом прибрала за допомогою заздалегідь підготовленого миючого пилотяга — ні сліду, ні, слава богу, запаху.

— Über! Робоче місце готове для наступного працівника.

Über! —

1 2 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "TÜK, Арт Антонян"