read-books.club » Гумор » Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА 📚 - Українською

Читати книгу - "Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА"

30
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Слобода сміється" автора Валерій СЛОБОДА. Жанр книги: Гумор. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА» була написана автором - Валерій СЛОБОДА, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Гумор".
Поділитися книгою "Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА" в соціальних мережах: 
Життя людини переважно складається з проблем і їх вирішень, а ті проблеми, які не вдається вирішити, то над ними сміються. То ж до гумору, панове.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 41
Перейти на сторінку:
Економія

Економія 

Оце, як почалася ота клята війна з кацапами, то я вам скажу, що пошук в гуглі «що таке економіка і з чим її ідять?» наповнився до краю. Бо ж все відразу попадало і розсипалося, тільки ціни на все, гордо змахнули крилами і стрімко полетіли, набираючи висоту, полишаючи звук: «да що ж таке коїться?! Геть, ці торгаші, совісті не мають!» — десь далеко в низу. 
Отож всі згадали, що вони також могли б бути економістами, якби захотіли, і хутко взялися економити. Прийняв такі зобов’язання і я. 
Справа в тому, що я живу в селі, і, як усі, тримаю якесь господарство, а в тому господарстві мало право на прописку й таке миле, боже створіння, яке в селі всі воліють мати і не знають, як здихатися — Коза. А вона, лярва, взимку також жерти хоче. Отже потрібно мати сіно. Ну, в минулий рік це було просто. Підійшов до Петра, а в Петра тракторець, а до тракторця косарка причеплена, підморгнув йому із-за пазухи скельцем пляшки в якій, Господи, й не передати словами, що це за божественний напій, своя домашня горілочка і по діловому так: «То шо, Петре, сотвориш на моєму паю таку саму «причоску», як у мене?». На що Петро, глянувши на мою лисину, мовив: «А чому б і не сотворити, тащи соляру». І всьо! Я хутко до Стьопи чи до Вована, і через кільканадцять хвилин і кілька чарочок, десять літрів соляри плюскає в каністрі. А зараз?! Тієї клятої солярки ні у Вови, ні у Стьопи, ні на АЗС. А якщо і з’являється десь, то там черги аж до завтра і ціни, як за ракетне паливо, бо ж в країні війна. 
Ось ми й з дружиною (вона в мене в хаті головний бухгалтер, економіст і касир за сумісництвом, за що і плачу їй всю свою зарплату) сіли поміркувати, як то краще це зробити, щоб не сильно по кишені вдарило, бо ж і до серця дійти може. Ну, щоб придбати солярки, потрібно їхати до району, а це потрачений час і гроші, вистояти в черзі години дві-три. Врешті-решт підійти до віконечка і почути: «Всьо, немає соляри, кончилась». І ти бігом на другу заправку, на третю, може пощастить, і ось нарешті... о п’ятій ранку ти стоїш з ручною косою на паю і сам себе заспокоюєш: «Ой, а скілечки там тієї кози. Сорок шість сантиметрів від хвоста до вуха. Ну грець з ним, хай ще роги трохи займуть. Та шо я не мужик, чи шо? Никоею і сам!» І пішов косою та руками махати, бо ж мошкари тьма з трави і прямо на мою морду кинулося. Десь через час цього самобичування я зрозумів, що неправильно поміряв свою козу, мабуть вона трохи більша буде. А вже через три години я косив і по- думки працював над теорією, що коза розширюється разом із Всесвітом і навіть, лярва, його переганяє. 
Після косовиці я пропустив два дні роботи, бо в моєму тілі закріплювалася і доводилася теорема, що розмір кози все ж таки обігнав Всесвіт. Ще день я потратив на те, щоб згребти і привезти сіно до дому. А коли привіз, то коза глянула на ту копичку і замекала як навіжена, бо ж на зиму цього сіна було замало. Ось сиджу і думаю, чи то ще трохи зекономити, чи найняти Петра з косаркою по теперішніх цінах... 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 41
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Слобода сміється, Валерій СЛОБОДА"