Читати книгу - "Квіткове весілля, Леонід Глібов"

У вишневому садочку,

Під вербою, в холодочку,

Щоб лихо прогнать

І щоб долю звеселити,

Заходились наші квіти

Весілля гулять.

Не було б таких новинок,

Та хрещатенький Барвінок

Усіх здивував —

Він Фіалочку блакитну,

Наче панночку тендітну,

За себе узяв.

Посередині в таночку

У зеленому віночку

Танцює Будяк.

Кругом свашки, і сусідки,

І Фасолі, і Нагідки,

І між ними Мак.

Наче справжнії музики,

Грають Півні та Індики,

Деренчить Гусак.

А Будяк всіх потішає,

Підморгне і примовляє

«Отак, квіти, так!

Танцювала риба з раком,

А морквиця з пастернаком,

Та не краще нас!

Нуте ж швидко, шпарко, квіти,

Молодих повеселити —

Один тому час!

Ой козаче молоденький,

Наш Барвінку зелененький,

Потіш Будяка,

І у парі з молодою

Між своєю перезвою

Утніть тропака!

Нехай гляне Редька в дірку,

Переверне долю гірку

Догори хвостом

І музиченьку почує,

Потанцює, пожартує

З товстим Будяком.

Тільки й щастя, тільки й жити,

Покіль буде сонце гріти, —

Пов'янем колись!

Як там буде — знає доля,

А ще покіль наша воля,

Гуляй, не журись!»

Де взялись Чижі й Синиці,

Прищебечують музиці,

Ще пристав і Шпак.

Будяк скаче, не вгаває,

Підморгне і примовляє

«Отак, квіти, так!»