Читати книгу - "Як Мишко курчат врятував, Еліна Заржицька"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Еліна Заржицька
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Козеня Бодя дуже гарно каталося на ковзанах. А все чому? А тому, що жило воно у зимовій країні. Там зима люта, тримає довго. Отже, якщо хочеш розважатись – зроби ковзанку. Або каток. Це ж легко! Виходь на подвір’я та його водою залий. Поки ковзани вдягаєш, вода замерзнути встигає.
Мавпеня Мишко, друг Боді, давно мріяв покататись на ковзанах. Воно ж нічого складного! Тільки ковзани вдягнеш – і їдеш. Особливо, якщо ти такий меткий... Так собі розмірковував Мишко.
У теплій країні, де жив Мишко, катків не було. Звідки? Навіть, якщо на воду холодним повітрям подути. Вода ніби замерзає, аж поки вдягнеш ковзани, крига розтає. Залишається лише в калюжах брьохатися. А, якщо води багато, то й поплавати, наче в басейні.
Дізнався Бодя про мрію Мишка і запросив його до себе, до зимової країни. Зрадів Мишко і швидко зібрався. Побіг до головного льотчика – альбатроса, домовлятися. Той не відмовив. От мавпеня за день до козеняти і прилетіло.
Обнялися друзі, привіталися, до Боді пішли – снідати й перевдягатися. Справа в тому, що Мишко в шортах та легенькій камізельці приїхав. Він же ніколи справжньої зими не бачив. А воно зимно. Вітер свистить, сніг мете, намети вище голови! Замерз бідний Мишко. Ледь до хатки Бодіної добіг.
Старенька коза хлопчаків спочатку молоком пригостила. По шматочку паляниці дала.
Бодя теж подбав про товариша. Дістав штанці й курточку, рукавички, шапочку. Мавпеня одягнуло все з радістю. Тепер йому тепло, можна на прогулянку йти.
Взяли звірята ковзани – і на ставок подалися. Бодя пояснив, що ставок, коли замерзне, краще за катка стає. І крига там гладенька, і грошей платити не треба.
Вдягнув Мишко ковзани. Вийшов на кригу. І зрозумів, що не так воно й легко, – поїхати. Який би ти не був меткий, а вчитися треба. Козеня над Мишком не сміялося, почало друга вчити. Вони за лапки трималися, разом біля берега їздили.
А інші бігуни на середину поїхали. Там були песик Гам, свинка Плям курчата Кук та Рік. Вони весело перегукувались, ганялись один за одним й намагались підстрибнути якнайвище. Найкраще це виходило у курчат, бо вони ще й крильцями собі допомагали.
Курчатам аплодували, а пташкам це подобалось. Підморгнули вони одне одному і разом здійнялися у повітря. А потім Кук і Рік, ніби літаки, пішли на зниження. Ту-дух! Гострі леза глибоко прорізали кригу. Крига тріснула і курчата опинилися у темній холодній воді. Як голосно зарепетували бідолашні!
Звірята кричали, метушились, але підійти ближче до ополонки з темною водою боялися. Лише Мишко не розгубився. Швиденько скинув ковзани, розігнався і стрибнув через ополонку. Перелітаючи над водою схопив Кука за довгу шию і витяг його з води. Опинившись на іншому боці ополонки, Мишко поклав Кука на кригу й знов стрибнув. Шу-ух! І Ріка так само було врятовано.
Бодя і Гам підхопили курчат і понесли їх до лікарні. А там вже досвідчена лікарка кішка Нява привела їх до тями. Дорослі й дітки подякували Мишкові за мужність.
Але звірята тепер вдягають ковзани лише на катку. Бо на ставку це робити небезпечно. А ви, друзі, зі мною згодні?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як Мишко курчат врятував, Еліна Заржицька», після закриття браузера.