read-books.club » Дитячі книги » Їжачок, Марійка Підгірянка 📚 - Українською

Читати книгу - "Їжачок, Марійка Підгірянка"

57
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Їжачок" автора Марійка Підгірянка. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Їжачок, Марійка Підгірянка» була написана автором - Марійка Підгірянка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Їжачок, Марійка Підгірянка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Жив у лісі їжачок.

Тоді не мав ще колючок. Як мишка, був маленький, Як грудочка, товстенький, Смачненькі яблучка вже їв, Вигідно собі жив.

Та раз, як яблучка збирав, Вчув голос: гав, гав, гав! То Брисько його на біду Геть проганяв з саду.

Їжак скоренько утікав, Аж перед Богом став. – Лапки до неба взносить І Пана Бога просить:

– Ой, дай же, Боже, Що мені гоже: Бриськові боки, Бриськові скоки, Бриськові зуби Дай, Боже любий.

А Господь їжачка любив, Прохання його сповнив. Десь наш маленький їжак щез І стався з нього пес –Та гей той Брисько: скок та скік, До хатки в ліс утік. Та в тім то і біда ціла, Що хатка замала...

Їжак новую збудував, Дзеркальце в ній поклав І гордо споглядає, Що Бриськів вигляд має.

Потому Брисько–їжачок Сміло біжить у садок; Ступає гордо, бо ж ніхто Не вижене його.

Та перший Брисько не лежить, Гострі зуби скалить: – Геть, злодію поганий, Бо будуть в тілі рани!

Втікає бідний їжачок, З садочку скік та скок. Не хоче вже псом бути – Й так лиха не минути.

Аж дивиться, коло воріт Веприк годований лежить; Витягнув довге рило І рохкає весело.

Їжак в тій хвилі забажав, Щоб веприком він став. Побіг до Бога, просить, Лапки високо взносить:

– Ой, дай же, Боже, Що мені гоже: Свиняче рило, Хвостик, як шило,Тверду щетину Й широку спину. А Господь їжачка любив, Прохання його сповнив:

З їжачка веприк стався вмить. Весело в ліс біжить. І як до хатки лиш прийшов, То дзеркальце найшов І в нім приглядався, Яким красавцем стався.

З вигляду свого дуже рад, Біжить скоренько в сад; На дерево став лізти Яблучок попоїсти.

Та клятий Брисько вже гарчить, На їжака кричить: – Ану злізай, потворо, Із дерева, та скоро!

Їжак затрясся зі страху В годиночку лиху: Упав поміж тернину, Набив колючок в спину.

Ледве до хаточки добіг І зараз в постіль ліг. Промивав рани і мастив Та ледве загоїв.

Рани боліти перестали, Та колючки в спині стирчали. Потім збирається в дорогу Ще поклонитись Пану Богу,Щоб знов став їжачком таким, Як був він перед тим. Іде, мандрує через ліс, Аж тут де взявся лис.

Наш їжачок в клубочок звивсь, До землі притуливсь. Лис злакомився на їду Та зачепив біду:

Вколовся, бреше, скавулить... Ой, бо язик болить. А їжак скаче аж до неба: – Треба йому так, треба!

Та з радості сміється, Лапками в боки б'ється:

– Вже маю, Боже, Що мені гоже: Кругленьке тільце, Маленьке рильце, Ще й колючок багато, Не боюся вийти з хати! А як вернув у хатину, То справив там гостину: Калачі з маком замісив, Всіх друзів запросив: І чорную кротичку, І труську невеличку, І зайчика вухатого, І веприка лобатого.

Іще гостей багато Прийшло до його хати.

Всі калачі їли, Мед солодкий пили, Яблучками заїдали І співали, і гуляли.

І мене там запросили, Калачами пригостили, Ще й бубликів в'язку Віддали за казку.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Їжачок, Марійка Підгірянка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Їжачок, Марійка Підгірянка"