read-books.club » Дитячі книги » Казка про ведмедика Непосидька, Народні 📚 - Українською

Читати книгу - "Казка про ведмедика Непосидька, Народні"

162
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Казка про ведмедика Непосидька" автора Народні. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Казка про ведмедика Непосидька, Народні» була написана автором - Народні, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Казка про ведмедика Непосидька, Народні" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

У лісі стояла собі хатка, де жили ведмедиця зі своїм сином ведмедиком-Непосидьком. Якось уранці ведмедика розбудив сонячний зайчик, що весело стрибав по хаті. Ведмедик здивувався: „Звідки він тут узявся?” А зайчик тим часом у вікно утік. Почав Непосидько маму будити:

— Пусти мене погуляти з сонячним зайчиком!

Ведмедиця натягнула ковдру на самий ніс і пробурчала:

— Ще зима, весни ще кілька тижнів чекати. Спи!..

Але ведмедику не спалося. Він тихенько зліз з ліжечка, прочинив двері й визирнув надвір.

Бачить — справді ще зима, хатку снігом завалило, а сонячного зайчика вже нема. Сива хмара закрила небо, в лісі потемніло. Пішов ведмедик у ліс сонячного зайчика шукати. Бачить, синичка по гілках стрибає і теж наче щось заклопотано шукає.

— Ходи сюди! — гукає ведмежатко. — Давай побавимось! Мене зватиНепосидько, а тебе?

— Я звуся Жовтаня. Я дуже голодна, зима кінчається, а в лісі вже зовсім їжі не залишилося. Скоріше б уже весна! — Сказала Жовтаня і полетіла геть.

Іде Непосидько далі. І раптом у нього над вухом хтось як крикне: “Кар-р-р!!”. Ведмедик з переляку видряпався на якесь деревце. Бачить: у нього перед носом гойдається гроно червоних ягід. І згадав ведмедик про голодну синичку. Почав її гукати:

— Агов, Жовтаню, де ти? Лети сюди, я знайшов тобі сніданок!Прилетіла синичка:

— Та це ж горобина! Така смакота! — Подзьобала ягідок і каже:

— А тепер і побавитись можна!

І почали вони у піжмурки гратися. Ох, як весело їм було!


намалювала Наталя Фляк

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казка про ведмедика Непосидька, Народні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Казка про ведмедика Непосидька, Народні"