Читати книгу - "Пихата летюча миша, Народні"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Народні
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Настала осінь. Холодно стало в лісі. Маленька летюча мишалітала між дерев і гірко плакала. Почув це король птахів —орел.
— Чому ти плачеш? — запитав він.
— Я плачу, бо мені холодно.
— Але ж інші птахи та звірі теж мерзнуть, проте не скаржаться, —заперечив орел.
— Їм краще, ніж мені, бо звірі мають густе хутро, а птахипір’я, а я нічого не маю, — схлипнула летюча мишка.
Орел замислився, а потім звелів своїм слугам — сорокамзібрати зі всіх пташок по одній пір’їнці. Коли мишка причепилавсі пір’їнки, то перетворилася на птаха казкової краси.
Летюча мишка дуже запишалася. Вонаперестала розмовляти з лісовими мешканцями іцілими днями, сидячи на гілці, милувалася своїмвідображенням у річці.
Образились птахи і поскаржились своєму королю — орлу.
— Летюча мишка, — сказали вони, — тепер вважає себе першою лісовоюкрасунею. Вона ні з ким не розмовляє і всіх називає потворами.
Орел наказав сорокам привести до себе летючу мишку.
— Чи правда, що ти тепер всіх зневажаєш? — запитав він.
— Певно що так, — згорда відповіла летюча мишка. — Адже вони всі такі негарніпорівняно зі мною! Подивись сам! — Вона розправила крила і покрутилася передорлом на всі боки.
— Гарна, що й казати, — визнав орел. — А тепер подивимось на твою вроду безчужого пір’я.
По цих словах птахи кинулись до летючої мишки і позабирали свої пір’їни.Побачивши своє відображення у річці, летюча мишка аж очі заплющила: на неїдивилося непоказне коричневе звірятко. Їй стало так соромно, що відтоді воналітає лише вночі, щоб нікому не потрапляти на очі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пихата летюча миша, Народні», після закриття браузера.