Читати книгу - "Равлик і море, Народні"

Жив собі на лісовій галявинці маленький равлик. Спав підквіточкою маку, їв смачну полуничку, гарно йому велося. Та мавравлик велику мрію — хотілося йому побачити море. Якось одна чайкарозповіла йому про те, яке воно красиве. Скільки там перламутровихмушель, який там золотий пісок і грайливі хвильки... Та у лісі не буломоря. Навіть озерця не було.

Вирішив равлик піти на пошуки моря. Переповз галявинку, захекався,бідака, виліз на пеньочок і дивиться, чи, бува, не блисне десь неподалікморе. Побачив це метелик та як розрегочеться:

— А що це ти визираєш, чи, бува, не море? — і аж заливаєтьсясміхом.

— Море... А ти знаєш, де воно? — засмучено запитав равлик.

— Хе, певно, що не тут. Яке в лісі море? Море далеко-далеко.Повертайся назад, поки злива тебе не застала, он хмари які чорнісунуть.

Равлик поглянув на небо та й похнюпився. Йому так хотілося побачитиморе! Почав падати дощ. Сховався равлик у свою хатку та й заснув. Іприснився йому сон: ніби стоїть він на березі моря, шепочуть хвилі, літаютьчайки, так гарно довкола...

— Равлику, равлику, поглянь! — розбудив його метелик.

Равлик висунув ріжки, розплющив очі і захоплено промовив:

— Море...

Довкола шуміла вода. Злива була дуже сильною, галявина перетвориласьна озерце. З-за хмар визирнуло сонце і кинуло свої промінці на малесенькіхвильки. Равлик був дуже щасливий. Він сів на листочок і поплив вздовжберега. Справжнє море!

Відтоді щоразу, коли падає сильний дощ, равлик приходить на це місце імилується краєвидом.

Мрії завжди здійснюються, навіть якщо не зовсім так, як ми собі їхуявляємо!

написала та намалювала Мар’яна Фляк