Читати книгу - "Сучасна теория грошей, Рендал Рей"

В останні кілька років набув розвитку погляд на макроекономіку під назвою «сучасна теорія грошей» MMT. У світі він відомий саме за своєю абревіатурою MMT — від англійського «modern money theory»1. Основні компоненти теорії не нові, але нове те, що їх інтегровано у системний аналіз. Моя перша спроба поєднати ці ідеї переросла в написання книжки, що вийшла друком у 1998 році під назвою «Розуміння сучасних грошей»2. У ній було описано історію грошей й еволюцію розуміння теорії грошей, а також проаналізовано фіскальну й монетарну політику з погляду «сучасних грошей». Відтоді зроблено величезні кроки вперед — від простого застосування теорії до розуміння та використання фактичних даних.

Ця книга — істотно доопрацьоване друге видання посібника «Сучасна теорія грошей», опублікованого в 2012 році3. Перевидати посібник із MMT спонукало бажання відповісти на численні відгуки й коментарі до попередньої редакції та втілити нові ідеї з розвитку теорії, що народилися впродовж останніх кількох років. Інша мета — розширити аналіз за кількома важливими напрямами — такими як інфляція, оподаткування, криза в країнах Єврозони, обмінні курси, міжнародна торгівля та економіки, що розвиваються. Крім того, в посібнику удокладнено «Вступ» та «Висновки».

Із часу виходу першого видання про MMT почали говорити в пресі, згадувати в інтернеті й навіть у певних політичних колах. Воррен Мослер4, адаптувавши афоризм німецького філософа XIX століття Артура Шопенгауера, давно передбачав, що макроекономічний підхід MMT пройде три фази суспільного сприйняття. Перша фаза — висміювання. Друга — ворожість до ідей. Третя — визнання як очевидного стану речей. Чимало ідей MMT уже на третій стадії: колишні критики нині стверджують, що вони знають усе це досить давно.

Результати досліджень учених, що започаткували школу макроекономічної думки MMT, описані в безлічі академічних публікацій. Крім того, завдяки розвитку блогосфери ці ідеї швидко поширилися по всьому світу. Нині сучасну теорію грошей сприймають як логічну альтернативу традиційним поглядам. Однак академічні статті та короткі блоги не в змозі надати вичерпну інформацію про цей підхід до макроекономіки.

Мета посібника — заповнити прогалину між формалізованим академічним представленням ідей MMT у спеціалізованих наукових журналах та неофіційними блогами в інтернеті. Читач почерпне основи для ґрунтовного розуміння теорії. Посібник починається зі стислого вступу, в якому описано, що таке MMT і чому ця теорія важлива. Він знайомить читача з основами макроекономічного обліку, в якому особливу увагу приділено таким показникам, як залишки, фінансові потоки й баланси. Основний текст книжки подано в чіткій та простій формі, а його складніші частини виділено у спеціальні технічні блоки-довідки. Далі пояснено, як працюють гроші в суверенних країнах.

Багатьох читачів найбільше здивує те, що, коли справа стосується грошей, уряд поводиться не так, як домогосподарства чи корпоративний сектор! Ми часто чуємо, ніби «розсудливий» уряд підтримує збалансований бюджет — за прикладом домогосподарств чи суб’єктів господарювання різної форми власності. Але це не так. Суверенний уряд — емітент валюти, тоді як недержавний сектор (домогосподарства та суб’єкти господарювання) — її користувачі. Якби уряд намагався збалансувати бюджет, як це, наприклад, роблять домогосподарства, національна економіка зазнала б труднощів. Отже, завдяки посібникові читач побачить монетарну та фіскальну політику в зовсім новому світлі.

Підхід MMT критикували за те, що він сфокусований на США і його практично не можна застосувати до решти країн, які не емітують міжнародної резервної валюти. Така критика — перебільшення, адже економісти з кола MMT використали цю концепцію і стосовно інших країн, зокрема Австралії, Канади, Мексики, Бразилії та Китаю. Утім здебільшого в літературі з MMT цей підхід розглянуто суто в проекції на розвинуті країни, де діє режим плаваючого обмінного курсу. Деякі MMTійники5 навіть стверджують, що теорію не можна застосовувати до країн із фіксованим курсом валют. Цей посібник заповнює прогалину: у ньому докладно описано, як теорія діє щодо режимів валютних курсів, які є альтернативними до плаваючого режиму, та особливо щодо країн із прив’язкою курсу. У певному розумінні цей посібник узагальнює сучасну теорію грошей.

На відміну від книжки 1998 року, в цьому виданні ми спеціально не зупинялися на історії грошей чи економічній думці. Текст доволі теоретичний, хоча буде наведено кілька прикладів, трохи цифр та міркувань про те, як насправді відбуваються деякі операції. Теорія нескладна. Її побудовано від простого макроекономічного рівняння секторальних балансів до базової основи макроекономіки. Також у посібнику ми уникаємо критики традиційного підходу до економіки — її вже й так багато: наша мета — зробити позитивний внесок. З огляду на це текст порівняно короткий. Де це доречно, виокремлено блоки із довідковою інформацією та оглядом тематичних досліджень. У них також подано відповіді на часті запитання. Блоки-довідки можна опускати або ж повертатися до них, прочитавши розділ до кінця.

У посібнику ми дослідимо макроекономічну теорію — основу аналізу економіки, справжніх механізмів її роботи. Також розглянемо, як уряд, що емітує власну валюту, здійснює витрати. Спочатку ми запропонуємо загальний аналіз, який можна застосовувати до всіх можливих режимів валютних курсів; потім обговоримо обмеження, що накладаються на внутрішню економічну політику уряду під час дотримання різних режимів обмінного курсу національної валюти — від плаваючого до керованого і зрештою до фіксованого обмінного курсу. У посібнику доведено, що саме режим плаваючого обмінного курсу дає урядові більше можливостей в економічній політиці. Аргументи сягають відомої «трилеми», з якою стикається відкрита економіка, а саме — країна може вибрати лише дві з трьох політик: 1) підтримання фіксованого обмінного курсу, 2) підтримання цільового рівня процентної ставки та 3 ) дозвіл вільного руху капіталу. З огляду на це, в посібнику обґрунтовано, чому влада країни, яка дотримується фіксованого обмінного курсу, буде не в змозі провадити внутрішню економічну політику з досягнення повної зайнятості та стійкого економічного зростання.

Згодом ми покажемо, як концепція «функціональних фінансів» Абби Лернера6 безпосередньо виводиться із MMT. Це спричиняє дискусію навколо монетарної та фіскальної політики — не лише про те, що політика може зробити, а також що повинна робити. Знову ж таки, обговорення буде загальним, бо головне завдання посібника — з’ясувати, яка теорія може слугувати базою для формування економічної політики. Наголосимо, що ми не прагнемо чинити тиск на провадження урядової політики. Викладену в посібнику теорію можуть використати як прихильники «великих урядів» (покликаних підтримувати відносно високі рівні бюджетних видатків), так і прибічники «малих урядів». Мої особисті симпатії добре відомі, але сама по собі MMT щодо цього нейтральна.

З-поміж основних настанов посібника — застосувати відносно недавно розроблені принципи секторальних балансів економіки та підходу сучасної теорії грошей. Провідна установа цих досліджень — Економічний інститут ім. Леона Леві, вчені якого спираються на наукові роботи Вінна Ґодлі та Гаймана Мінськи. Дослідження й напрацювання інституту сфокусовані переважно на країнах, що розвиваються. Ян Креґель використав цю концепцію для аналізу таких економік у своїй праці для Конференції ООН з міжнародної торгівлі та розвитку7. Інші дослідники з Інституту ім. Леві використали підхід для