Читати книгу - "Акупунктура міста"
- Жанр: Інше
- Автор: Жайме Лернер
Книжка Жейме Лернера, бразильського архітектора українського походження, консультанта ООН із питань міського планування та політичного діяча про те, як перетворити місто на затишний і улюблений дім. Ставши мером занедбаного і похмурого мегаполіса, Лернер із однодумцями спромігся перетворити його на квітучий парк, переконавши городян, що й промислове місто здатне дарувати насолоду, комфорт і відпочинок.
Автор пояснює урбаністичну теорію «акупунктури міста» на прикладі багатьох країн; дотепно, зворушливо і поетично розповідає, як незначні заходи, що нагадують китайську медичну практику голковколювання, здатні призвести до величезних позитивних змін і зробити цей світ кращим.
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Акупунктура міста
Передмова
Ми раді представити Вам переклад книжки Жайме Лернера «Акупунктура міста». Цей твір належить до урбаністичної літератури. У своїх творах Жайме наслідує Джейна Джекобса, Вільяма Вайта і багатьох інших геніїв літератури, які змальовували життя міст. «Акупунктура міста» — це книжка про незбагненну любов до реальних, живих, залюднених міст. Жайме пише про це, бо знає і дорожить сюрпризами, добротою і втіхою, що вони дарують, — від затінених тротуарчиків і до сурмача, який щовечора вітає мешканців музикою. Жайме бачить дива навіть у найменших дрібницях. Але він не лише споглядач. Його любов до міст — це плід відданості й великого бажання, щоб вони запульсували. Він — актор та інноватор. Він не лише поширює теорію акупунктури міста: як мер, будівничий та дизайнер, він успішно втілює її в життя. Я поділяю це його захоплення. Мені подобається, як маленькі ідеї несуть в собі великі можливості й дива, і як їхня реалізація може змінити структуру та сенс міста. Я дуже рада, що в Чикаґо, місті, що колись було моїм домом, я жила за три квартали від саду Лурі Ґарден. Мені надзвичайно поталанило жити неподалік цієї урбаністичної оази, симетричної і дикої, замисленої та жвавої водночас. Сад був надзвичайно красивий, навіть узимку. Хоч би коли я туди навідалася, а гуляла там майже щодня, відчувала, як у мене нормалізується тиск. Там можна було відпочити від шаленого ритму міста. (Я попросила свого чоловіка, щоб, коли помру, він прокрався в сад і розвіяв там мій попіл, бо це єдине місце, де мені справді завжди було добре.) Лурі був для мене місцем спокою та відпочинку. Потім я довідалася про Саммер Денс в Чикаґо. Ця танцювальна вечірка відбувається в красивому саду і приваблює найрізноманітніших людей, які б ніколи не зібрались в одному колі. Незнайомці танцюють з незнайомцями. Та ще й без упину торкаються одне до одного! Вечори завжди починаються з годинного розігріву, і впродовж двох наступних годин люди танцюють під живу музику. Від червня до вересня, з четверга до неділі мешканці Чикаґо з’їжджаються з усіх куточків міста, щоб потанцювати танґо, свінг, каджун, румбу, сальсу, грецькі танці, вальс, степ, лінійні танці, і що там іще? Це власна версія Чикаґо «Танців із зірками», тільки без зірок… лише звичайні люди, охочі потанцювати. Як на мене, саме ці дві місцини, ці переплетення в часі, просторі та певній точці звеличили місто, його дух і структуру. Безперечно, справжні міста з живими людьми мають чимало поважних проблем, але в них також живуть і такі люди, як Жайме Лернер, які обожнюють своє місто і надто перейняті вдосконаленням своєї громади і тим, щоб усе було якнайкраще. Якось Джейн Джекобс сказала: «Моделювати місто мрії — просто. Але потрібна неабияка уява, щоб змінити живе місто». Фонд Найт Фаундейшн планує заохочувати міських інноваторів, і ми сподіваємося, що слова Жайме надихнуть іще більше людей брати активну участь у розвитку свого міста.
Керол Колетта,
віце-президент Спільноти
та Національної ініціативи фонду Найт
Фаундейшн імені Джона С. та Джеймса Л.
Вступне словоБез розуміння людей та політики планування — це лише технократичний інструмент. Жайме Лернер пристрасно і з розумінням ставиться до планування та політики — але перш за все, він дбає про людей. У цій книжці будівничий ділиться натхненними історіями про те, як бачення цілісного та динамічного міста може стати реальністю завдяки, як він каже, акупунктурі. Всі ми розуміємо, що без великих зусиль не зробимо наші міста екологічнішими та здоровішими. Але одна річ — погодитись із цим, а геть інша — діяти. Міста змінюються не лише зовні, перероджуються також їхні психологічні, культурні та інші риси. Жайме Лернер — джерело натхнення для кількох поколінь містобудівників та політиків, це людина з фаховим та особистим баченням міст і водночас, із глибоким усвідомленням політичних сил у дії. Ми раді, що тепер він може поділитися своїми історіями з ширшим колом людей. Поетичність «Акупунктури міста» нагадує особисті записи самого Жайме Лернера, де викладено історії зі всього світу і різних періодів його життя, зокрема його праці на посаді мера, а також консультанта щодо міст в усьому світі. Жайме Лернер не лише добре говорить, він також діє і вже встиг досягти приголомшливих результатів, змінивши життя багатьох людей в Курітібі та інших містах. Акупунктура міста — це підхід до планування, розрахований на реалізацію цих планів. Не беріться за все відразу, почніть з чогось одного, працюйте на результат, дійте. Натхнення, подароване цією книжкою і особисто Лернером, — нереальне і реальне водночас. Читаючи «Акупунктуру міста», ви зрозумієте, що справді здатні щось змінити; але не самотужки, а разом з багатьма людьми. У книжці описано способи гуртування городян, адже соціальні й демократичні чинники міського життя дуже важливі для роботи й динаміки міста як однієї збалансованої громади. Це аж ніяк не теоретичний посібник; ця книжка, сповнена поезії та магії, вчить нас мріяти і водночас втілювати наші мрії в життя; вона вчить нас завжди запитувати в себе, чи це правильне рішення, чи, можливо, варто шукати кращих або простіших шляхів. Жайме Лернер — активіст, його ідеї завжди прості й практичні. Наприклад, система в Курітібі, що скеровує водіїв автобусів на правильне місце на стоянках. Розв’язання цієї проблеми могло бути складним і затратним, але все сталося навпаки після розмови з водієм і тестом, який показав, що водій може спокійно припаркувати автобус по одній лінії, керуючись смугами, нанесеними на вікно автобуса та на майданчику. Ідея того, що люди повинні перебувати в центрі планування міста виникла ще кілька років тому, і Жайме Лернер, безумовно, — один із першопрохідців у цій царині. Але так було не завжди. Коли Жайме Лернер 1972 року запропонував створити пішохідну вулицю в Курітібі, ця ідея сподобалася не всім. Він згадує, що бізнесмени та інші члени громади дивилися на нього скоса. Але наступного дня після інавгурації на вимогу одного з опонентів
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Акупунктура міста», після закриття браузера.