Читати книгу - "На схилах Карпат, Семенюк Юрій"

На схилах Карпат, по річці Пістинька лежить село яке і дало їй назву - Пістинь. 

Одне з найдавніших поселень Гуцульщини, тут розташована найстаріша церква цього краю - Церква Успіння Пресвятої Богородиці, знана в народі як Горішня і стара дерев'яна церква, а разом з нею Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці відома як Долішня. 

Пістинь свого часу була містом та мала Магдебурзьке право, виступала центром Косівської ґміни, центром торгівлі регіону. Маючи важливе значення, тут було споруджено могутні фортеці Штурбак та Красник. Оборонним муром виступала і Горішня церква. 

Вперше згадане в 1375, за свою, тільки відому, майже семистарічну історію Пістинь розвивалася до того що рівного в політичному і культурному значенні їй не було нікого у всій Гуцульщині. 

Імперії, до складу яких входило гірське село (а потім і місто), не справили значного впливу на його багату культуру. Навпаки, воно розвивалося та, як наслідок, крім українців в Пістині оселилися також поляки, євреї та вірмени. Кожен з них залишив свій культурний слід, зрештою поглинутий гуцульсько-українським. 

В наш час село є туристичним - поглянути на історичні церкви та зануритися у Пістиньку приїзджають сотні туристів щороку, не менше їх ваблять Маєток Святого Миколая та розвинена за рамками села інфраструктура. 

Природа Пістиня вражає серце, та не менш враженим залишиться і той хто знає історію цього села.