Читати книгу - "Щоденник 4 (збірник загонів з 80-х по 2025), Мілена Христич"

Щоденник -4 (Збірник загонів з 80-х по 2025 )

Автобіографія

Червоні мокасини

Паска

Коли починалася весна, могло ще якийсь час бути холодно. Березень. Квітень. Але раніше чи пізніше все таки починалася пасхальна погода. Коли нарешті пригрівало тепле сонце, наче виходило воно з-за темної ночі чи хмар чи так , минало зимове запаморочення, і тоді врешті чувся спів птахів, хоча би перший веселий щебет горобців, і можна було нарешті не переживати, що по зимному холодний вітер задуватиме у рукави та діставатиме до живого тіла. І тоді зціплені зуби цокотітимуть від холоду , а скоцюрблі м*язи не дадуть змоги дихати, хоча й вдихати ці холодні потоки – холодно.

Але тепер починалося тепло. І вже проглянули перші квіти: жовто-гарячий горицвіт, проліски, крокуси та ще такі дрібні фіолетові, що їх ледь видно з-поміж паростків яскраво- зеленої трави.

Доросла Христя згадувала, що тоді у дитинстві, крім революційних свят або свят пов*язаних з війною чи перемогою чи аварією на ЧАЕС , було єдине релігійне свято: Паска.

Його саме так і вимовляли: Паска. У свідомості малої Христі воно було пов*язане саме з кулічами та пасками. Про Ісуса говорили лише у приказці: Христос воскрес! Її вчили відповідати : Воістину воскрес! Та тричі цілувати того, хто підходить до тебе. Також на Паску вони пекли паски. Фарбували чи розмальовували яйця.

Мама Стефанія пекла паски сама. Виглядало це як культова подія року.

Поки тісто десь підходило, мама Стефанія всім наказувала мовчати і взагалі , бажано, кудись  дітись з хати.

На всю квартиру пахло ваніллю. Вони ходили навшпиньках та говорили пошепки.

Паски вона завжди пекла вночі. І коли Христя прокидалася вранці, то виявляла цілу миску цих пасок.

Запашні , від величезних до зовсім маленьких , для Христі, вони так запаморочливо виглядали та пахли , що встояти просто було неможливо. Паски мами Стефанії були легендою через те, що тісто у неї виходило жовте, трохи пористе та сирувате, цукроподібне навіть. Вони були неймовірно смачні і солодкі.

Крім того, на Паску завжди приходила тьотя Марина з Феєю та д. Сашею.

Тьотя пекла неймовірні знамениті культові пиріжки. Що завжди дивувало Христю, вони були квадратні, а не круглі, як завжди бувають пиріжки.

Зазвичай, вони обмінювалися пиріжками , пасками, рулетами з маком та фарбованими яйцями.

Розповідали одне одному легенди про містичну ніч випікання пасок та різні дива, що трапились під час цього процесу. А див завжди вистачало.

Одного разу Фея побачила у Христі фото Юри Шатунова і засміялася. Але Христя прикро образилась і за фото і за Юру Шатунова.

Це фото Христя купила сама на якомусь концерті , що був у них на стадіоні. Вона довго по фанатські переслідувала продавця цих фото, бо за тим , крім Христі , ще бігало з три десятки таких фанаток. Поки Христя добилась фото,  їй ледь не відтоптали ноги та не вибили очі і зуби. Ті, коли вони ще були з зазубринками, які Христя ненавиділа і постійно проводила по тих зазубринках нігтем. Зуби були схожі на лезо пили. Це неймовірно удручало саму Христю. На всіх фото вона красувалася з усмішкою та такими дивними зубами. У всіх решти були абсолютно рівні, Христя сама передивилась.

Але справа була не в зубах. А в Юрі Шатунові.

Коли Юра Шатунов став зіркою, Христя раптом побачила, що він – вилитий Сурік. Її перше шкільне кохання. Хоча він й вибрав Альку , Христя не тримала на нього зла.

Сам Сурік давно пішов у інший клас, навіть легендарна лав сторі якось затихла, вже вони подорослішали і не бігали одне за одним по всій вулиці, а Христя більше не билася з Лисою.

Вже в них була геть інша компанія. І Алька вже,  не затуляючи рота, переповідала безлічі історій про інших хлопців: своїх сусідів, з якими вони разом росли в однім дворі.

Христя за казками та пригодами Оцеоли – вождя семінолів або через безсоні ночі над сторінками Айвенго не завжди встигала за тими буйними пригодами, що Алька їй постійно переказувала.

Але , побачивши Юру Шатунова та почувши його історію, Христя облилась гарячими сльозами та безнадійно закохалася.

Фея геть не поділяла цієї пристрасті. Бо що вона знала про Суріка, Лису та їх вічні догонялки одне від одного.

Хто зна, чи догонять вони коли-небудь хоч когось?

Але Христя сходила з розуму і від Білих троянд і ще більше від Рожевого вечора.

Щось було у цьому хлопцеві, що ясно було . що він був справжньою зіркою. Назавжди.

Фея тоді захоплювалася Квін.

Для Христі Квін виявився занадто складним . ще й англійською. Вона оцінить їх музику набагато пізніше.

А поки що фото Юри Шатанова красувалося у неї на почесному місці і принизлива посмішка Феї Христю неймовірно зачепила.

Але спочатку йшлося про Паску та Ісуса.

Паска –було їх єдине релігійне свято.

Крім того, через тиждень вони всією сім*єю іздили на кладовище. Христя малою обожнювала їздити на кладовище. Малу її завжди зупиняли усі підряд, десятки людей та дарували купи цукерок та різних смаколиків.

Але насправді Христя любила тишу і затишок та стареньку вишню на могилі у діда, того самого , що приходив до неї у дитинстві.

Вони стояли там завжди недовго, але через те, що вишня якраз майже відцвітала, то їх обсипало білими пелюстками. Вони летіли собі й летіли додолу.

Вони завжди всі мовчали,  витирали пил з надгробку. Там , де була колись червона зірка , тепер стирчав просто залізний шпишачок. Вандали обломали червону зірку. Але Христя знала, що вона й досі там є.

Але одного разу Христя ще малою почула історію про воскресіння. Під час страшного суду , коли ангели всіх розбудять, людям потрібно буде стати. То вони візьмуться за те, що у них на могилі: у кого хрест , у кого щось інше. Але вони встануть точно.

А якщо вже вставав? – подумала Христя.

Але справа навіть не в тому…

Чи витримає червона зірочка, коли потрібно буде встати на страшний суд? Чи упізнає їх Соціалістичний Ісус по червоних зірочках?